Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2020 р. № 1003/6/99-00-17-01-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула відповідно до ст. 52 податкового кодексу України (далі - Кодекс) запит
про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку здійснення реалізації столових вин та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що має намір здійснювати роздрібну торгівлю столових вин.

Враховуючи викладене, Товариство цікавлять такі питання:

1.Чи потрібно Товариству для здійснення    роздрібної торгівлі
виключно столовими винами мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

2.Які вина відносяться до столових?

3.Які вимоги до торгового приміщення, в    якому здійснюється реалізація виключно столовими винами?

4. Чи потрібно Товариству, яке здійснює    роздрібну торгівлю виключно столовими винами, вносити до Єдиного державного реєстру місць зберігання відомості про приміщення, в яких Товариство здійснює зберігання вин столових, в т.ч., якщо місця зберігання розташовані не в місці здійснення торгівлі?

5. Яким чином Товариство має оформлювати розрахункові операції при продажу столових вин?

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає порядок їх адміністрування, права та обов’язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів,повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - Кодекс).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячной» і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481).

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та ст. 1 Закону № 481 алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з У СТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо питання 1.

Відповідно до частини чотирнадцятої ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами здійснюється суб’єктами господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Щодо питання 2.

Відповідно до п. 1 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662 IV «Про виноград та виноградне вино» вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла.

Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Щодо питання 3.

Відповідно до п. 1 Закону № 481 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам , для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»:

загальна площа (крамниці) (магазину), це сума площ торговельні їх, складських, підсобних, службово-побутових, технічних, комунікаційних приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей та переходів;

торговельна площа (крамниці) (магазину), це сума площ торговельних залів, приміщень приймання та видавання замовлень, зали кафетерія, площ для торговельних послуг покупцям;

склад товарний - це відокремлене та спеціально обладнане приміщення (будівля), призначене для здійснювання складських операцій — приймання, зберігання, сортування, готування до продажу, комплектування партій товару і відпускання споживачам.

Національний стандарт України «ДСТУ 4806:2007 Вина.

Загальні технічні умови» (далі - Стандарт) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у спожиткову тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі та громадського харчування.

Відповідно до п. 10.3 Стандарту вина слід зберігати в затемнених вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху, за вологості повітря не більше 85%, столові сухі та кріплені - за температури від 8 °С до 20 °С, а столові напівсухі та напівсолодкі - від мінус 2 °С до 16 °С.

Щодо питання 4.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоЇЕ та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'є кта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також:

для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Статтею 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону, зокрема шодо торгівлі алкогольними напоями посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме:
до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінанс ові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товкру, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Щодо питання 5.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Водночас, відповідно до п. 215.1 ст. 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої та пиво.

Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої та пиво, у т.ч. на вина столові.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи РРО не застосовується.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік № 1336).

Згідно з п. 1 Переліку № 1336 при роздрібній торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами -підприємцями, які сплачують єдиний податок, дозволяється проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Також відповідно до п. 2-1 Постанови № 1336 дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу підакцизних товарів зобов’язані використовувати РРО.

Відповідно до п. п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.