Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.04.2020 р. № 1496/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань з оподаткування сум безпроцентної позики та (або) поворотної фінансової допомоги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Щодо кваліфікації поворотної фінансової допомоги та можливості над аг ня її без процентів

Статтею 19-1 Кодексу визначені функції контролюючих органів, зокрема відповідно до п.п. 19-1.1.28 п. 19-1.1 цієї статті контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з пите нь податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Питання щодо можливості надання безпроцентної позики та (або) поворотної фінансової допомоги без нарахування процентів, надання безпроцентної позики та (або) поворотної фінансової допомоги нерезиденту за відсутності ознак кредитного договору та відповідності договорів вимогам чинного законодавства, кваліфікації безпроцентної позики та (або) поворотної фінансової допомоги як фінансової послуги чи фінансового посередництва не відносяться до компетенції органів ДПС.

Щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування у разі надання платником єдиного податку третьої групи безпроцентної позики грошовими коштами та (або) надання поворотної фінансової допомоги без нарахування будь-яких процентів підприємству-нерезиденту.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XІV «Спеціальні податкові режими» Кодексу.

Відповідно до пп. З п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками единого податку третьої групи.

Зокрема, згідно з абзацом шостим п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейерами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

Відповідно до п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть 6ути платниками єдиного податку третьої групи страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Тобто, суб’єкт господарювання може бути платником єдиного податку третьої групи у разі відповідності вимогам пп. З п. 291.4 ст. 291 Кодексу, за умови якщо не здійснюється діяльність визначена п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Щодо оподаткування доходів нерезидента у вигляді отриманої позики та (або) поворотної фінансової допомоги

Відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента обо уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походженні з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбаче но положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (далі - міжнародний договір)

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походженн і з України для цілей, п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" (п.п. "й" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.