Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.04.2020 р. № 1472/ІПК/26-15-04-04-11

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо прийняття рішення про виплату дивідендів учасниками товариства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) (далі — ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносни) регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (із змінами і доповненнями) (далі - ЦКУ).

Пунктом 1 ст. 116 ЦКУ, зокрема, встановлено, що участки господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до абз. 1 ст. 58 Закону України від 19.09.1991 № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1576), вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами (ст. 59 Закону № 1576).

Згідно з п. 1.1 ст. 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Відповідно до положень п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів ті інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок розподілу прибутку, строки та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) регулюються нормами цивільного законодавства.

При цьому, норми ПКУ не містять заборони щодо виплати дивідендів учасникам господарського товариства у разі отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування за рахунок перенесення збитків минулих податкових періодів.

Крім того, слід зазначити, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з абз. 1,2 п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.

У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.