Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2020 р. № 1502/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку декларування податкових зобов’язань з ПДВ, зазначених у податковій накладній, у реєстрації якої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) було відмовлено, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку за операцією з постачання товарів/послуг складено податкову накладну, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, а в подальшому у такій реєстрації було відмовлено.

 Платник податку розпочав процедуру судового оскарження рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 Кодексу встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 117 комісії контролюючих органів приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинена, реєструється, зокрема, у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (пункт 28 Порядку № 117).

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, по податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податковий зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою з податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності.

 Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до  статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата першої події за операцією з постачання товарів/послуг.

 На таку дату платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

 При цьому, незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН чи ні (з будь-яких причин), обсяги операції з постачання товарів/послуг та сума нарахованого податку за такою операцією повинні бути відображені у податковій звітності платника податку за той звітний період, у якому така операція була здійснена.

Дані щодо здійснених платником податку операцій з постачання товарів/послуг відображаються у податковій звітності на підставі даних бухгалтерського обліку платника податку.

Отже, якщо платником податку була здійснена операція з постачання товарів/послуг, то, незважаючи на те, що реєстрація в ЄРПН податкової накладної, складеної за операцією з постачання товарів/послуг, була зупинена, і в подальшому платник податку отримав відмову у реєстрації такої податкової накладної та розпочав процедуру судового оскарження рішення контролюючого органу щодо такої відмови, обсяги фактично здійсненої операції та нарахована за нею сума ПДВ повинні бути відображені у податковій звітності платника податку за той звітний період, у якому була здійснена така операція.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.