Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2020 р. № 1525/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо врахування орендарем орендної плати за договором оренди у складі витрат та включення сум ПДВ, сплачених у складі вартості послуг з оренди до складу податкового кредиту та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до договору оренди платник ПДВ надає орендарю в оренду нежитлове приміщення, яке не введено в експлуатацію.

Статтею 67 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 статті 283 ГКУ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України (далі - ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ (частина 6 статті 283 ГКУ).

Відповідно до статті 761 ЦКУ право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

 Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Щодо врахування орендної плати за договором оренди у витратах орендаря

Відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191.1 розділу І ПКУ контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

 Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інщі нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питань формування витрат на суму орендної плати у бухгалтерському обліку орендаря за договором оренди нежитлового приміщення доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо включення орендарем суми ПДВ з вартості орендної плати до складу податкового кредиту

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів та послуг, міст з постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку,з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Тобто, враховуючи норми статті 198 та пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, покупець формує податковий кредит за операцією з придбаних товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником за такою операцією.

Отже, сума ПДВ, сплачена (нарахована) орендарем у складі орендної плати у зв'язку із придбанням за договором оренди послуг оренди нежитлового приміщення, яке призначено для використання у господарській діяльності, включається орендарем до складу податкового кредиту за умови підтвердження зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною.

Що стосується можливості укладання господарського договору у конкретній ситуації, про яку йдеться у зверненні, тобто, укладання договору оренди нежитлового приміщення, яке не введено в експлуатацію, зазначаємо, що правові засади укладання господарських договорів регулюються ГКУ.

Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до компетенції ДПС.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних і обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачені законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами , що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.