Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2020 р. № 1158/А/ІПК/07-16-33-02-12

Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області на виконання вимог ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненаями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі- єдиний внесок)фізичною особою,що єсамозайнятоюособою, яка провадить незалежну професійну, та одночасно є найманим працівником ,з урахуванням фактично викладених обставин,в межах компетенції повідомляє таке.

Статтею 1 Закону України від 05.07.2012 №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі -Закон № 5076)встановлено,що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту,представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та розяснень з правових питань,правового супроводудіяльності клієнта, складення заяв,скарг,процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованихна забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення(пп.6 г. 1 ст 1 Закону № 5076).

Пунктом 3ст.4 Закону № 5076 встановлено,що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивівдуально або в організаційні-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально,є самозайнятою особою(ст.13 Закону №5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідотство про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України(ст.12 Закону №5076).

Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ самозайнятою особою є  плтник податку,який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність,за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Згідно зі ст.65 ПКУ, ст.5 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі-Закон№2464), Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом
Мінестерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 та порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінестерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588(далі-Порядок № 1588), для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність,така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою №  5-ОПП, заявввву за формою № 1-ЄСВ та копію свідотства про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо),що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Отже, обов'язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи,яка здійснює незалежну професійну діяльність,як платник податків і як платник єдиного внеску виникає у адвоката,якщо йому видаано свідотство про право на заняття адвокатською діяльністю.

відповідно до п.5 частини першої ст.4 Закону №2464 особи,які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема,адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску(п.5 частини першої ст.4 Закону № 24640.

У разі якщо таким платником не отримано дохід(прибуток0 у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування,але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску, не може бути меншою за ромір мінімального страхового внеску( п.2 частини пппершої ст.7 Закону №2464).

Таким чином, Законом №2464 обов'язок  визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників,вказаних у п.5 частини першої ст.4 Заакону № 2464, як тих ,що отримують, так і тих, які неотримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої ст.9 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця що настає за квварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того. згідно з п.1 частини першої ст. 4 № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці,зокрема,підприємства,установи,організації,інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осібна умовах трудового договору(контракту)або на інших умовах.передбачених законодавством, чи за цивільно - правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої коленій застрахованій особі заробітної плати за видами виплат,які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати,у тому числі в натуральній формі,що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»,та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами( П.1 частини першої ст.7 Закону № 2464).

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок(п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).  
 
Враховуючи  викладене, платник єдиного внеску, визначений у п.5 частини першої ст.4 Закону №2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов'язаний своечасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, не зважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Слід зазначити,що відповідно до п.52.2 ст.52 ПКУ індивідуальна податкова  консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.