Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2017 р. № 1055/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 ’ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда» (далі - Товариство) від 12.06.2017 № 487 (вх. ДФС № 12927/6 від 12.06.2017) щодо плати за землю (далі - Плата) повідомляє.

Товариство поінформувало, що як забудовник Житлового комплексу, після завершення черг будівництва передало у комунальну власність територіальної громаді м. Києва земельну ділянку, на якій знаходяться введені в експлуатацію об’єкти житлової та нежитлової нерухомості. При цьому у власності Товариства залишилася частина таких об’єктів нерухомості, що підтверджується відповідною державною реєстрацією прав власності. За повідомленням Товариства, станом на дату запиту на переданих в експлуатацію об’єктах нерухомого майна, у тому числі багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі -Об’єднання) не зареєстровано.

Товариство, керуючись пп. 287.6, 287.8 ст. 287 Кодексу, зацікавлене у з’ясуванні наявності у нього обов’язку з внесення Плати, за умови, що державна реєстрація земельних ділянок, пов’язаних із об’єктами нерухомого майна ним не здійснювалася.

Товариством не надано інформації щодо отримання ним дозвільних документів, на підставі яких розпочато будівництво Житлового комплексу на земельній ділянці комунальної власності.

Визначений ст. 206 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) принцип платності користування землею, у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), передбачає, що об’єктом плати за землю є земельна ділянка з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї (земельної ділянки) правами (ст. 79 Земельного кодексу).

За земельну ділянку, надану для будівництва Житлового комплексу, Плату до бюджету до моменту формування зазначеної земельної ділянки як об’єкта (об’єктів) цивільних прав у власника (власників) нерухомого майна сплачує попередній користувач (власник).

Стосовно порядку введених в експлуатацію об’єктів житлової та нежитлової нерухомості звертаємо увагу, що процедура передачі житлового комплексу або його частини на баланс Об’єднання або іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження діяльності з обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території, з балансу колишнього балансоутримувача, врегульована Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». При цьому передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) (п. 5 Порядку).

Водночас звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема, суб’єктів, які використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 та від 30.11.2016 зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. При цьому постановою Верховного Суду України від 07.07.2015, виходячи із пріоритетності норм Кодексу над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Кодексу, визначено, що обов’язок із внесення Плати виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).