Головне управління ДПС у Сумській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло звернення Компані і повідомляє.
У Зверненні Компанія поінформувала, що має у власності нежитлові приміщення, в тому числі в багатоквартирному житловому будинку та в адміністративній будівлі, що розташовані на земельних ділянках, права на які не оформлені.
Компанія просить надати податкову консультацію з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, а саме:
«І.Чи повинна Компанія сплачувати земельний податок у випадку, якщо всяа є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку, що розташований на земельній ділянці, право власності на користування якою у Компанії не оформлено та не зареєстровано?
2.Чи повинна Компанія сплачувати земельний податок у випадку, якщо вона є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення в адміністративній будівлі, що розташована на земельній ділянці, право власності чи користування якою у Компанії не оформлено та не зареєстровано?
З.Чи повинна Компанія сплачувати земельний податок у випадку, якщо вона є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, право користування якою у Компанії не оформлено та не зареєстровано?»
Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов'язань із земельного податку під об'єктами нерухомого майна (в тому числі в багатоквартирному будинку, адміністративній будівлі) викладена в узагальнюючі ій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю».
Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах - земельн їй податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користуван яя земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оскільки обов'язок із декларування плати за землю у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то у Компанії не виникає обов'язок декларування зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, права на які у Компанії відсутні.
В той же час, ст. 206 Земельного кодексу України визначений платн ій принцип використання землі в Україні. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Кодексу плата за землю входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків.
У відповідності до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 та п. 284.1 ст. 284 Кодексу, п. 24 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР встановлення місцевих податків та зборів, зміна розміру їх ставок, об'єкту оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків, є компетенцією сільських, селищних, міських рад.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів, у відповідності до п. 12.5 ст. 12 Кодексу, є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами.
Рішенням LVІІІ сесії Сумської міської ради VII скликання від 19.06.2019 № 5298-МР (далі - Рішення) затверджено ставки земельного податку на території міста Суми, які набрали чинності з 01 січня 2020 року.
У відповідності до Додатку 1 до Рішення земельний податок за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами без належним чином зареєстрованого права власності або постійного користування такими земельними ділянками, крім сільськогосподарських угідь (коди цільового призначення земель 01.01 - 01.13), земель житлової забудови (коди цільового призначення земель 02.01 - 02.07, 02.10), земель рекреаційного призначення (ко щ цільового призначення земель 07.03,07.04) справляється у розмірі 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Податок за земельні ділянки під нежитловими приміщеннями (його частинами) у багатоквартирному жилому будинку, що використовуються в комерційних цілях, сплачується за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об'єктом майна.
Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи Постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/90574/11)) та від 30.11.2016 (у справі № 922/1008/15), може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без оформлених належним чином документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |