Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2020 р. № 1565/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 99 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює як оподатковувані, так і звільнені від оподаткування ПДВ операції, та за придбаними товарами/послугами нараховує податкові зобов’язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ.

 При цьому платник не погоджується з необхідністю нарахування таких податкових зобов’язань у разі, якщо ним було перераховано постачальнику попередню оплату (аванс) за товари/послуги, а товари/послуги від такого постачальника ще не були отримані.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ ).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає за податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеною у законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
 

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

При цьому ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цим пунктом, від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року).

Таким чином, об’єктом оподаткування ПДВ є операція з постачання товарів/послуг, складовими частинами (подіями) якої є:

відвантаження/передача таких товарів/послуг продавцем покупцю та здійснення оплати за такі товари/послуги (незалежно від того, в якому порядку відбуваються такі події).

На дату настання першої з таких подій за операцією постачальник повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

 Така податкова накладна є  підставою для формування податкового кредиту покупцем.

 Нарахування податкового кредиту за такою податковою накладною здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали фактично використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадженні господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податкові наслідки за операцією з постачання товарів/послуг (визначення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту) як у постачальника, так і у покупця виникають на дату першої події (отримання (сплата) коштів або фактичне постачання товарів/послуг, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше).

 На дату другої події у платника (як постачальника, так і покупця) податкові наслідки з ПДВ не виникають (крім випадків застосування касового методу податкового обліку ПДВ).

У разі якщо товари/послуги використовуються або призначаються дія використання частково в оподатковуваних, а частково - в неоподатковуваних операціях, то у звітному періоді, в якому у покупця товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) за операцією з їх придбання, до складу податкового кредиту, такий платник податку зобов’язаний за такими товарами/послугами визначити податкові зобов’язання відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ, незалежно від того, чи були відповідні суми ПДВ фактично включені до податкового кредиту, чи ні.

Отже, у ситуації, описаній у зверненні, податкова накладна, складена постачальником на дату отримання попередньої оплати за товар і зареєстрована в ЄРПН, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

 Оскільки такий товар призначається для одночасною використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, то у звітному періоді, в якому виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених у вартос ті такого товару, до податкового кредиту, платнику податку необхідно визначити відповідні податкові зобов’язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ (у тому числі у разі, якщо такий товар покупцем від постачальника безпосередньо ще не отримано).

Тобто, як формування податкового кредиту, так і нарахування податкових зобов’язань, передбачених пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, не залежать від факту отримання покупцем товару, за операцією з придбання якого ним було перераховано попередню оплату.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.