Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2020 р. № 1739/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

«...» яке планує укласти зі страховою компанією договір про добровільне медичне страхування найманих працівників, запитує про оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором страхових внесків та нарахування на них єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок).

Медичне страхування — вид добровільного страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником (юридичні особи та дієздатні фізичні особи) і страховиком (ст.3 та 6 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі — Закон).

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що визначений п. 164.2 ст. 164 Кодексу, включає й суму страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою-резидентом за платника податку чи на його користь, крім платежів, що сплачуються особами визначеними пп. «а» - «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою К = 100 : (100 - Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (п. 164.5 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - І 67.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відс. ((п.п. 1.2-1.3 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень
Кодексу)).
При цьому нормами п. 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 н. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує
(виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за  його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум
доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, відображається під ознакою доходу «124».

Враховуючи викладене, суми страхових платежів (страхових внесків), що сплачуються юридичною особою (роботодавцем) за договорами добровільного медичного страхування працівників, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників, оподатковуються на підставі п.п. 164.2.16 п 164.2 ст. 164 Кодексу, крім платежів, що сплачуються особами визначеними п.п. «а»-«в» п.п.164.2.16 п. 164 ст.164 Кодексу, податком на доходи фізичних осіб без урахування п. 164.5 ст. 164 Кодексу та відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «124».

Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Натомість, платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 2 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.