Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2020 р. № 1697/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) у разі надання компанією-нерезидентом підтвердження щодо сплати податку па прибуток та, керуючись ст. 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, у 2019 році підприємство здійснювало операції з нерезидентом Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG.

Згідно із п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (абзац п’ятий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої рухи» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абзац шостий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Контрольованими операціями, відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами-нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

При цьому, п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

— річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

— обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

На виконання п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 04 липня 2017 року №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративним податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі — Перелік № 480).

У 2019 році до Переліку не було включено резидентів Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG.

Міністерство фінансів України листом від 28.08.2019 № 11420-09-5/21677 надало роз’яснення, що операції з нерезидентами, які мають організаційно-правові форми, які прямо не визначені в Переліку № 480, нз визнаються контрольованими відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 Кодексу до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480.

Виходячи із викладеного вище, оскільки у 2019 році організаційно-правова форма резидента Федеративної Республіки Німеччина GmbH & Co.KG не була включена до Переліку, то при здійсненні операцій з таким нерезидентом коригування фінансового результату до оподаткування за результатами 2019 року відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ не здійснювалось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1100 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» (далі — Постанова № 1100), яка набрала чинності з 01.01.2020, внесено зміни до Переліку, якими зокрема включено резидентів Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовими формами (скорочена назва (абревіатура), назва українською мовою) GmbH & Co.KG, Командитне партнерство.

Таким чином, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ по операціям з нерезидентами, організаційно-правова форма яких у зв’язку зі змінами, внесеними Постановою № 1100, включена до Переліку, здійснюється починаючи зі звітного періоду 2020 року, в якому проведені операції з нерезидентами відповідних організаційно-правових форм.

Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Одночасно повідомляємо, що ст. 39 Кодексу не містить вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.

Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Водночас, ДФС листом від 14.08.2017    №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» було рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).