Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.04.2020 р. № 1703/ІПК/03-20-04-01-10

Головне управління ДПС у Волинській області розглянуло звернення щодо складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі — Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство підписало з одним і тим же покупцем два договори, один — на поставку техніки (договір № 1), по якому отримано аванс і другий — на поставку запчастин (договір № 2), по якому відвантажило запчастини.

Пізніше покупець відмовився від придбання техніки згідно договору № 1 через відсутність потреби в її придбанні та попросив зарахувати перерахований аванс в рахунок заборгованості по договору № 2 за запчастини.

Товариством по даті виникнення податкових зобов’язань з ПДВ були складені податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН та включені до складу податкових зобов’язань з ПДВ в податковій звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.    

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1  статті 44 Кодексу.

Відповідно до пункту 187Л статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.    

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, вклключаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачаня товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів (запчастин) за договором № 2.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

— постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;    

— отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

При зарахуванні попередньої оплати, отриманої по одному договору, в погашення заборгованості за поставлені товари по іншому договору постачальником (продавцем) має бути складений розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена при отриманні коштів як попередньої оплати.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів, попередня оплата за які зарахована в рахунок погашення заборгованості за товари, поставлені по іншому договору.

Постачальник, (продавець) товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).

Отримувач (покупець) товарів/послуг має право зменшити податковий кредит на дату отримання розрахунку коригування незалежно від того, чи зареєстрований розрахунок коригування в ЄРПН, чи ні.

Оскільки за договором № 2 товари уже були поставлені та на дату такої поставки ("першої події"), постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів за договором № 2 податкова  накладна постачальником не складається.

Згідно з пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями) (далі — Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Згідно з пунктом 23 Порядку №1307 для коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв'язку із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг, запроваджується такий порядок складання розрахунків коригування:

1) відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується (кількість або ціна, залежно від причини коригування, а також обсяг постачання та сума ПДВ), зазначаються зі знаком 0 обнуляється (виводиться в "0") рядок податкової накладної, який коригується).

Якщо розрахунок коригування складається при поверненні постачальником (продавцем) повної суми попередньої оплати товарів/послуг, новий(і) рядок(ки) в розділі Б розрахунка коригування не додається(ються).    

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів за договором № 2 такі товари за договором № 2 поставлені не були, то на дату підписання такого документа продавець - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором № 2 ("перша подія") і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

 Така податкова накладна є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення суми податку зазначеної у ній, до податкового кредиту.    

В такому випадку складається розрахунок коригування як зміна номенклатури  товарів.    

Особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з урахуванням причин коригування висвітлені в листі ДФС від 27.11.2018 № 36942/7/99-99-15-03-02-17.

 Даний лист розміщено на вебпорталі ДПС за адресою (www.tax.gov.ua) сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»).

Відповідно до пункту 52.2. статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.