X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.04.2020 р. № 1631/6/99-00-17-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі' - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо зберігання пального в резервуарах та повідомляє таке.

Товариство зазначило, що у зв’язку з організацією господарської діяльності у платника податків виникла необхідність в отримані індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи викладене Товариство запитує:

1. Чи має право платник податків зберігати в одному резервуарі весь товар «бензин автомобільний А-92-Євро 5-Е5» з різними кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТ ЗЕД), який обліковується на складі суб’єкта господарювання?

2. Чи має право платник податків зберігати в одному резервуарі весь товар «бензин автомобільний А-95-Євро 5-Е5» з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, який обліковується на складі суб’єкта господарювання?

3. Чи має право платник податків зберігати в одному резервуарі весь товар «дизельне пальне Євро 5» з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, який обліковується на складі суб’єкта господарювання?

4. Чи має право платник податків зберігати в одному резервуарі весь товар «газ нафтовий скраплений» з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, який обліковується на складі суб’єкта господарювання?

До питань 1, 2, 3 та 4.

Відповідно до абзацу першого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00,2711 13 10 00, 2711 13 ЗО 00,2711 13 91 00, 2711 13 97 00,2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Підпунктом 3 пункту 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до
контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України    від 22 листопада 2017 року № 891, передбачено, що
резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівця пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Згідно з абзацом першим підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про обсяг обігу пального (далі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального, на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (абзац сьомий підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Кодексу).

Таким чином, з урахуванням абзаців першого та сьомого підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяг обігу пального, що знаходиться у резервуарах, саме за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас Кодексом не передбачено можливості розпорядником акцизного складу здійснювати облік пального одного найменування, але з різними кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що знаходиться в одному резервуарі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).