Державна податкова служба Україні розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидентів у вигляді дивідендів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів» що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (п.п."б" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного предаставництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141,4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (далі — міжнародний договір).
Отже, доходи нерезидента у вигляді дивідендів підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Згідно з п. 3.2 ст. З Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі — Конвенція), ратифікована Верховною Радою України (Закон України про ратифікацію від 03.03.98 №150/98-ВР, набрала чинності в українсько-французьких податкових відносинах 01.11.1998.)
Конвенція застосовується «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст.1) та до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» ст. 2).
Статтею 4 Конвенції встановлено критерії для визначення резиденції осіб, до яких застосовується її положення.
Відповідно до ст.10 (Дивіденди) Конвенції:
«1. Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник дивідендів є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
а) 5 відсотків валової суми дивідедів, якщо право на дивіденди фактично має компанія, яка володіє прямо або посередньо принаймні:
(і) 20 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди, у випадку, якщо компанія є резидентом України;
(іі) 10 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди, у випадку, якщо компанія є резидентом Франції;
b) 15 відсотків валової суми дивідендів в інших випадках.
Положення цього пункту не впливають на оподаткування компанії стосовно прибутку, з якого сплачуються дивіденди.
3. Незважаючи на положення пунктів 1 і2, дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо такими дивідендами фіктично володіє одна або декілька компаній, які є резидентами цієї другої Держави і якщо:
а) ця або ці компанії разом володіють прямо посередньо принаймні 50 процентами капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і загальна сума їх інвестицій в цю компанію складає не менше 5 мільйонів французьких франків або їх еквівалента в українській валюті; або
b) їхня інвестиція у компанію, що сплачує дивіденди, гарантується або страхується другою Державою, її центральним банком або будь-якою особою, що діє від імені цієї другої Держави.
Положення цього пункту не впливають на оподаткування компанії стосовно прибутку, з якого сплачуються дивіденди».
«Термін «дивіденди» при використанні в ції статті означає доход від акцій, використання акцій або прав на використання акцій, акцій гірничодобувної промисловості, акцій засновників чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід, що розглядається як розподіл, відповідно до податкового законодавства тієї Договірної Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток. Зрозуміло, що Термін «дивіденди» не включає дохід, згаданий у статті 16» (п. 6 ст. 10 Конвенції).
Слід зазначити, що ст. З Конвенції визначено терміни, які застосовуються для цілей Конвенції, зокрема, терміни «Договірна Держава» й «інша Договірна Держава» означають, залежно від контексту, Україну або Францію; термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об'єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання (юридичну особу) або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання (юридична особа).
Таким чином, відповідні положення ст. 10 Конвенції застосовуються за наявності належних підстав та у разі виконання умов, визначених цими положеннями. Зокрема, при виплаті українським товариством дивідендів на користь учасника товариства — резидента Франції застосовується пп. «а» її. З ст. 10 Конвенції якщо отримувач дивідендів з їх фактичним власником і «компанією» (у розумінні визначення цього терміну ст. З Конвенції), а також таким учасником виконуються умови щодо володіння прямо або посередньо принаймні 50 % статутного капіталу української компанії, що сплачує, дивіденди, та внесенні загальної суми інвестицій в цю компанію не менше 5 мільйонів французьких франків або їх еквівалента в українській валюті.
Водночас звертаємо увагу, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.
Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |