Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2020 р. № 1735/Л/ІПК/25-01-33-02-10

Головне управління ДПС у Чернігівській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі -Кодекс), розглянуло Ваше звернення від ****щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок) особою, яка є фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування та одночасно є найманим працівником, і в межах компетенції повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпеченні збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваженні органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Згідно зі статтею 5 Закону № 2464 облік платників единого внеску ведеться відповідно до Порідку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, - є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

 При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт З частини першої статті 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

 Крім того, згідно з пунктом І частини першої статті платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства,установи та організації,інші юридичні особи, які використовують працю ффізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством,чи за цивільно -правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску  для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат,які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним, особам- за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2469 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі, нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, платник єдиного внеску, визначений пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.