Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 №536.
Програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання послуг, який має бути зафіксований на відповідному матеріальному носії (паперовому, диску для лазерних систем зчитування, флеш-карті, зйомному жорсткому диску тощо) виконавця або замовника, або може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
При цьому, режим звільнення від оподаткування ПДВ, передбачений пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовується лише при постачанні програмної продукції, за видами згідно наведеного виключного переліку - у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп‘ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації. На інші види програмної продукції режим звільнення від оподаткування ПДВ визначений пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу не розповсюджується.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в листі ДФС України від 06.10.2016 №17357/5/99-99-15-03-02-16.
У разі якщо при постачанні програмної продукції вартість програмної продукції, яка зафіксована на матеріальному носії інформації, та вартість такого носія інформації визначені окремо, то операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування ПДВ, а операції з постачання матеріального носія інформації оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Тобто, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 26і підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовується до операцій з постачання програмної продукції незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях інформації, чи передається покупцеві іншим шляхом, в тому числі і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою, або іншими засобами передачі інформації.
Операції з постачання програмної продукції від нерезидента (резидента) резиденту на митну територію (митній території) України є об‘єктом оподаткування ПДВ, які, в свою чергу, відповідно до пункту 26і підрозділу 2 розділу XX Кодексу не оподатковуються ПДВ.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 -183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.
Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.
Разом з цим, відповідно до пункту 183.4 статті 183 Кодексу, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 статті 183 Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, у разі здійснення операцій, визначених пунктом підпунктом «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу, які відповідно до пункту 26і підрозділу 2 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ та загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн. грн., то платник підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ. Разом з тим повідомляємо, що платник може добровільно зареєструватися платником ПДВ.
Відповідно до статті 46 Кодексу, зареєстровані платники ПДВ повинні подавати до контролюючих органів податкову декларацію у строки, встановлені законом. Форма, порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зі змінами та доповненнями).
При цьому, звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках і в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, та не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).
Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |