Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.04.2020 р. № 1384/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на застосування податкової соціальної пільги і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 169 якого визначено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового  мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Підпунктом «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу визначено перелік платників податків, які маю право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу.

Відповідно до п.п. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті.

Відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податково соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної і абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідної кількості дітей.

Водночас слід зазначити, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги платника податку та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» (далі - Порядок).

Щодо застосування податкової соціальної пільги одинокою матір’ю, яка утримує двох дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю

Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку, який є, зокрема, одинокою матір'ю (батьком) має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодекс), у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

При цьому відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зокрема одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років крім заяви про застосування пільги подає:

копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір’ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Таким чином, фізична особа - працівник, яка на момент застосування роботодавцем податкової соціальної пільги не перебуває у зареєстрованому шлюбі, та утримує двох дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2020 році - 1576,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Щодо застосування податкової соціальної пільги матір’ю, яка на момент застосування роботодавцем пільги, перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідне із законом, та утримує двох дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю

Відповідно до п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексув, мають право платники податку,які утримують дитину з інвалідністю - у розрахунку на кожну таку дитину вікам до 18 років.

При цьому згідно із п. 2 та п. З ст. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених п.п. 169.1.2 та п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, крім заяви подає копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років).

Таким чином, платник податків при додержанні всіх вимог ст. 169 Кодексу має право на застосування двох пільг, а саме:

 на кожну дитину віком до 18 рокіч, яка не є особою з інвалідністю, - по 100 відс. пільги (у 2020 році - 1051 грн), та на кожну дитину з інвалідністю - по 150 відс. (у 2020 році - 1576,50 гривень).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.