Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2020 р. № 1661/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення щодо ведення обліку товарних запасів фізичною особою - підприємцем, яка є платником єдиного податку та не зареєстрована платником податку на додану вартість, з урахуванням фактично викладених обставин повідомляє наступне.

В звернені зазначено, що фізична особа - підприємець є платником єдиного податку на другій групі, не зареєстрована платником податку на додану вартість, здійснює торгівлю одягом у спеціалізованому магазині та просить надати роз’яснення щодо обов’язку ведення обліку товарних запасів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерською обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 ПКУ).

Платники єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи -підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі Книга) за формою та в Порядку встановленого наказом Міністерства фінансів України № 579 від 19.06.2015 (далі -- Порядок № 579) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (підпункт 296.1.1. пункту 296.1. статті 296 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку №579 визначено, що у графах 2-6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

Разом з тим, ведення залишку товарних запасів платниками єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, чинним Порядком № 579 не передбачено.

Поняття "запаси", а також порядок їх обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зі змінами) (далі -Стандарт 9 "Запаси").

При цьому п. 2 ст. З Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Отже, фізична особа - підприємець за власним бажанням може вести окремий облік товарних запасів, зокрема з використанням Стандарт 9 "Запаси".

Слід зазначити, що відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) » (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене, нормами чинного законодавства визначено, що на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не поширюються вимоги пункту 12 статті 3 Закону №265, зокрема ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

 Разом з тим, це не звільняє такого підприємця від обов’язку ведення обліку результатів своєї діяльності та збереження документів пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Слід зазначити, що права контролюючих органів визначено статтею 20 ПКУ.

 Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Зазначаємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.