Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2020 р. № 2022/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо складання податкових накладних за операціями з реалізації товарів у магазині безмитної торгівлі та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним напрямком діяльності Товариства є продаж товарів у магазині безмитної торгівлі DUTYFREE.

В магазині безмитної торгівлі працює два апарати РРО.

При цьому на початку місяця, наступного зі звітним, проводиться завершення митного режиму безмитної торгівлі шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим та реалізованих у звітному місяці, та складається митна декларація (ЕК 11 АА).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті розділу І ПКУ і пункт 2 статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівл і встановлені главою 60 МКУ.

Відповідно до статті 420 МКУ магазин безмитної торгівлі - цо спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також н і повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами і комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.

Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.

Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089 (далі - Правила № 1089).

Факт продажу товару підтверджується касовим або товарним чеком з послідовною нумерацією (у двох примірниках), у якому повинен зазначатися номер рейсу або реквізити документа, який посвідчує особу, звідміткою про проходження митного контролю, ідентифікаційний код товару і його вартість.

Оригінал чека видається пасажирові, який придбав товар, а копія зберігається у магазині безмитної торгівлі протягом не менш як трьох років (пункт 6 Правил № 1089).

Правові основи митного режиму "Безмитна торгівля на митній території України" встановлені главою 22 МКУ.

Відповідно до статті 140 МКУ безмитна торгівля - це митний режим відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також без проведення заходів офіційного контролю.

Згідно зі статтею 141 МКУ у митний режим безмитної торгівлі поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України.

У митний режим безмитної торгівлі помішуються будь-які товари, крім товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України і транзиту через територію України, товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога живих тварин.

Іноземні товари помішуються у митний режим безмитної торгівлі з умовний звільненням від оподаткування митними платежами.

Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" - "г" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпунктів "б" і "в" підпункту 195.1.1 і підпункту "ґ" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою
податку оподатковуються операції з:

- вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ;

- вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі безмитної торгівлі.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ;

- постачання товарів магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно:

фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України;

фізичним особам, які в'їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;

фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України.

Порушення норм підпункту "ґ" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерстві фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстицї України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківські я установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Особливості складання податкової накладної за такими операціями визначевз пунктами 8 та 12 Порядку № 1307.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).