Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2020 р. № 1941/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з продажу квитків на культурно-видовищні заходи, у разі повернення таких квитків організатору заходів, та відображення таких операцій у податковій звітності з ПДВ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку, який є організатором культурно-видовищних заходів, продаж квитків на такі заходи здійснюється через електронні системи продажу агентів та комісіонерів (далі - агенти).

З вартості квитків агентом утримується певний відсоток як агентська винагорода.

У зв’язку з перенесенням культурно-видовищних заходів на інші дати (через ф введення карантину) деякі покупці здійснюють повернення квитків організатору, при цьому їх вартість повертається покупцям через касу організатора заходу.

Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07.07.1999 № 452 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі - Порядок № 452).

Порядок № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб'єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами - підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу І Порядку № 452).

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі - АСПК) - програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;

заходи - спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами - підприємцями як організаторами заходів;

агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;

квиток - документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу.

ціна квитка (абонемента) - вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.

Пунктом 4.11 розділу IV Порядку № 452 передбачено, що суб'єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.

У разі скасування, переносу або зміни заходу відвідувачі (глядачі, слухачі) мають управо повернути попередньо придбані квитки. Повернення коштів відвідувачам (глядачам, слухачам) проводиться організаторами заходу з пред’явленням документа, що посвідчує особу (розділ X Порядку № 452).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу -будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також ^надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 188 Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуга з організації культурно-видовищного заходу надається особам, які придбали квитки на відвідування такого заходу (глядачам), особою, яка є організатором такого культурно-видовищного заходу.

Суб’єкт господарювання, який є організатором культурно-видовищного заходу, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням агентів -розповсюджувачів квитків).

У разі, якщо згідно з відповідним договором продаж квитків на захід здійснюється агентом - розповсюджувачем квитків, то на дату зарахування коштів, отриманих таким агентом від продажу квитків, на банківський рахунок організатора заходу (за умови, що це є дата першої події), платник податку - організатор заходу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну на неплатника ПДВ виходячи із повної вартості квитків (без вирахування з неї агентської винагороди, яка залишається у агента).

Щодо питання 1

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Таким чином, на дату повернення квитків організатором заходу глядачам (отримувачам послуг) такий організатор складає розрахунок коригування до
податкової накладної, складеної ним на дату отримання від агента коштів від продажу таких квитків.

Щодо питання 2

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок проведеного перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості (пункт 192.2 статті 192 Кодексу).

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 192.3 статті 192 Кодексу).

Згідно з підпунктом 8 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, коригування податкових зобов’язань відображається у рядках 7 та 8 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація). При заповненні рядка 7 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або (Д7) (додаток 7).

У випадку, описаному у зверненні, коригування податкових зобов’язань ^ постачальника послуг з організації культурно-видовищного заходу має бути ^ відображене у рядку 7 декларації та деталізовано у додатку 1 (Д1) до декларації за той звітний (податковий) період, у якому розрахунок коригування, складений при поверненні квитків отримувачам послуг (глядачам), буде зареєстровано в ЄРПН.

Щодо питання З

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Питання щодо шляхів компенсації втрат організатора культурно-видовищних заходів від повернення глядачами квитків на такі заходи не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.