Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2020 р. № 1931/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операції з постачання допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об’єднаної енергетичної системи України і якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів та, керуючись статтею 52 розділу П Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є учасником на ринку електричної енергії ж оператор системи передачі. При цьому у відкритий, прозорий і недискримінаційний спосіб закуповує допоміжні послуги в учасників ринку, які набули статусу постачальників допоміжних послуг.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019).

Ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам (підпункт 74 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Ринок допоміжних послуг - система відносин, що виникають у зв’язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг (підпункт 73 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Оператор системи передачі (далі - ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (підпункт 55 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Постачальник допоміжних послуг (далі - ПДП) - учасник ринку, який відповідає Лртановленим правилами ринку вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг (підпункт 64 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Допоміжні послуги (далі - ДГО - послуги, визначені Законом № 2019 та правилами ринку, які ОСП закуповує у ПДП для забезпечення сталої і надійної роботи об’єднаної енергетичної системи України та жості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів (підпункт 22 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Відповідно до статті 6 Закону № 2019 державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) у межах повноважень, визначених Законом № 2019 та іншими актами законодавства.

До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії, зокрема належить затвердження методик (порядків) формування цін на ДП.

На ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема ціни на ДП у випадках, передбачених статтею 69 Закону № 2019 (стаття 7 Закону № 2019).

Правила ринку затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 із змінами і доповненнями (далі - Правила ринку № 307).

Усі платежі відповідно до положень Правил ринку № 307 здійснюються в національній валюті України, включаючи податок на додану вартість (пункт 1.3 розділу І Правил ринку № 3071.

Порядок надання ДП, вимоги до якості, визначення обсягу та вартості наданих ДП визначено у розділі III Правил ринку № 307.

Згідно з пунктом 3.6 розділу III Правил ринку № 307 ціна надання ДП ПДП визначається за результатами аукціону на ДП або формується ОСП відповідно до алгоритму, визначеного у затвердженій Регулятором методиці.

При цьому ПДП, який не виконав зобов’язання щодо надання договірних обсягів ДП, несе відповідальність згідно з умовами договору про надання відповідної ДП та Правилами ринку № 307.

Ненадання або надання не в повному обсязі ДП ПДП тягне за собою нарахування плати за невідповідність, що визначається відповідно до Правил ринку № 307.
Під платою за невідповідність розуміються платежі, встановлені учасникам ринку за надання недостовірних даних у межах різних процесів на ринку або поведінку, що може вплинути на нормальну роботу ринку та/або об’єднаної енергетичної системи України (пункт 1.1 розділу І Правил ринку № 307).

Сума коштів, що належить до сплати ОСП ПДП за відповідними договорами про надання ДП. повинна бути зменшена на суму плати за невідповідність та фінансових санкцій, нарахованих ПДП.    

Протягом 90 днів з дня проведення першого аукціону у 2020 році результати моніторингу використовуються тільки для нарахування платежів за надання ДП.
При цьому нарахування платежів за невідповідність надання ДП та позбавлення ПДП Свідоцтва відповідності вимогам до ДП в частині надання ДП не здійснюється.

З 91 до 180 дня з дня проведення першого аукціону у 2020 році результати моніторингу використовуються для нарахування платежів за надання ДП та нарахування платежів за невідповідність надання ДП.

Починаючи з 181 дня з дня проведення першого аукціону у 2020 році результати моніторингу використовуються для нарахування платежів за надання ДП, нарахування платежів за невідповідність надання ДП, позбавлення ПДП Свідоцтва відповідності вимогам до ДП в частині надання ДП.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу І ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996)).

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом ^оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Правила формування податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо:

Щодо питання 1

Оскільки згідно з положеннями Правил ринку № 307 сума коштів, що належить до сплати ОСП ПДП за відповідними договорами про надання ДП, повинна бути зменшена, зокрема на суму плати за невідповідність, що у свою чергу свідчить про фактичне зменшення вартості ДП за рахунок такої плати, то у випадку ненадання або надання не в повному обсязі ДП, сформовані ПДП суми податкових зобов’язань з ПДВ та ОСП суми податкового кредиту з ПДВ за операцією з постачання/придбання ДП підлягають коригуванню за правилами, визначеними пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, а саме на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в іюрядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. w При цьому слід зазначити, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, а не певна плата (у тому числі плата за невідповідність).

Податок на додану вартість додається до вартості товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання яких визначається відповідно пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Щодо питання 2

Оскільки регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, то з порушеного питання рекомендуємо звернутися до Міністерства фінансів України.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність ^ійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).