Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2020 р. № 1926/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з тимчасового ввезення товарів (обладнання) з умовним частковим звільненням від оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Товариство уклало договір оренди обладнання (далі - Договір оренди) з нерезидентом. Згідно з умовами Договору оренди Товариство отримало від нерезидента таке обладнання, яке було ввезене на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ.

Товариство зобов’язується здійснити реекспорт такого ввезеного обладнання у строки, встановлені митним органом.

При цьому Товариство за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування обладнання на митній території України чР сплачує 3 відс. суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску такого обладнання у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сплата Товариством 3-х відс. суми митних платежів за кожний календарний місяць перебування обладнання на митній території України підтверджується належним чином оформленими митними деклараціями типу «ІМ 31АА», «ІМ 31ДЕ» і «ІМ 31ДМ», в яких у розділі В «Подробиці розрахунків» з кодом виду платежу 028 вказано суми ПДВ, що були сплачені Товариством у складі митних платежів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ), Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і пункт 2 ф статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до підпункту 27 частини першої статті 4 МКУ до митних платежів належать:

мито;

акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Правові основи митного режиму переробка на митній території встановлено главою 17 МКУ.

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для
конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (стаття 103 МКУ).

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ (стаття 104 МКУ).

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає (стаття 106 МКУ).

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (стаття 108 МКУ).
Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ, а також у випадках, передбачених частиною третьою статті 112 МКУ (стаття 112 МКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» - «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій із ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України та операцій із ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з підпунктом 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 розділу V ПКУ умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладну податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.

Відповідно до правил заповнення митних декларацій у разі поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення нарахування платежів (у тому числі ПДВ) відображається у графі 47 митної декларації.

Зокрема, у першій колонці «Вид» графи 47 зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами.

При цьому у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X МКУ) митних платежів заповнюється графа В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

Зокрема, у графі В «Подробиці розрахунків» зазначаються:

код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами;

загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за САД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає
перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів.

Класифікатор видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі - Класифікатор № 1011).

Згідно з Класифікатором № 1011 податку на додану вартість присвоєно код «028».

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 податкової декларації з ПДВ) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 та 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питання і обставин, наявних у зверненні, сума, що відображена у графах 47 і В «Подробиці розрахунків» належним чином оформленої відповідно до вимог чинного законодавства митної декларації під кодом виду платежу - 028 (згідно Класифікатором № 1011), є сумою ПДВ, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Згідно із статтею 36 ПКУ платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Отже, сума ПДВ у розмірі 3 відс, розрахована при поміщенні товару у митний режим тимчасового ввезення, включається до складу податкового кредиту на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, яка підтверджує сплату податку, у звітному (податковому) періоді, в якому його було сплачено, та відображається у графі 11.1 податкової декларації з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).