Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.05.2020 р. № 1957/П/99-00-04-06-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), розглянула звернення. щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході виконання, функціональних повноважень працівники органів ДПС керуються Конституцією України, Кодексом, законами України, Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення) та іншими нормативними актами і документами.

Відповідно до п.п. 4 п. 4. Положення ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Стаття 61 Кодексу визначає поняття податкового контролю як системи заходів, які вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль, зокрема, здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (комплексу заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених функцій), а також проведення перевірок.

Відповідно до ст. 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за наслідками податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи завдань та функцій.

З метою контролю за повнотою нарахування, утримання та сплати (перерахування) належних сум податків, зборів, платежів контролюючі органи здійснюють перевірки платників податків.

Право проведення перевірок платників податків надано органам ДПС п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Кодексу. Такі перевірки проводяться в межах повноважень,
у встановленому порядку та виключно за наявності підстав, визначених ст.'ст. 77 - 80 Кодексу.

Вичерпний перелік підстав, за яких контролюючим органок здійсняється документальна позапланова перевірка, встановлено ст. 78 Кодексу.

Зокрема, відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальна позапланова перевірка проводиться у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 Кодексу).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролкйочих органів до проведення перевірок, строки їх проведення, порядок надання платниками податків документів, а також оформлення результатів таких перевірок регламентовано главою 8 Кодексу.

Враховуючи викладене вище, у разі наявності у Вас інформації, яка свідчить про порушення зазначеним у зверненні платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також копій підтверджуючих документів, пропонуємо надати такі відомості до органу ДПС за місцем реєстрації такого платника для вжиття заходів податкового контролю.

Крім того, відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Одночасно зауважуємо, що умовою покладання на боржника обов'язку щодо сплати податку із доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг одним з трьох способів:

а) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

б) укладення відповідного договору;

в) надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

При цьому Кодексом не встановлено обмежень щодо строків, в які кредитор повинен повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу.

Порядок належного повідомлення боржника - фізичної особи про анулювання (прощення) боргу наведений в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.4.2018 № 400.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 13.01.2015 № 4, під ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Разом з тим під ознакою доходу «189» відображається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенйям, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зауважуємо, що порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, відповідно до п. 179.2 якої обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і вказана декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів, які згідно (з розділом IV Кодексу не включаються до ‘загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, у разі якщо податковим агентом (банком) не виконані умови, визначені п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема банком не було належним чином повідомлено «...» як платника податків (боржника) про прощення (анулювання) «....» основної суми боргу, то обов’язку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у (...» не виникає.

Разом з тим з метою з’ясування обставин щодо прощення (анулювання) Вам основної суми боргу та правомірності відображення податковим -агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ зазначеної суми пропонуємо «....» звернутися до «...».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.