Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2020 р. № 1912/ІПК/04-36-04-01-16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянуло запит комунального некомерційного підприємства щодо порядку звільнення від оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення, пов’язаного з наданням первинної медичної допомоги, та щодо визначення загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, комунальне некомерційне підприємство здійснює операції з постачання послуг відповідно до договору укладеного з Національною службою охорони здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій, згідно якого передбачається отримання коштів, загальний обсяг яких на початок квітня перевищує 1 млн. грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що .виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому, пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції з ПДВ з постачання послуг з охорони
здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім визначеного переліку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До скдаду, - договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 35і Закону України від 19 листопада 1992 року №2801— XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів;

направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров'я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
Відповідно пункту 2 розділу І Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.03.2018 №504 (далі - Порядок №504), надавай первинної медичної допомоги - заклад охорони здоров'я будь-якої організаційно-правової форми, в тому числі комунальні некомерційні підприємства, або фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та забезпечують на її основі медичне обслуговування населення, безпосередньо пов'язане з наданням первинної медичної допомоги.

Надавач первинної медичної допомоги здійснює медичне обслуговування населення, безпосередньо пов’язане з наданням первинної медичної допомоги, відповідно до переліку медичних послуг, визначених у додатку 1 до порядку №504 (пункт 1 розділу II Порядку №504).

Дія Порядку №504 поширюється на надавачів первинної медичної допомоги незалежно від форми власності та організаційно-правової форми діяльності (пункт 3 розділу II Порядку №504).

Таким чином, отримання комунальним некомерційним підприємством коштів відповідно до договору з Національною службою охорони здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій розцінюється як компенсація вартості послуг з медичного обслуговування населення, які звільняються від оподаткування ПДВ за винятком послуг, перерахованих у підпунктах «а» - «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, які підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

У разі якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг з охорони здоров’я, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то заклад охорони здоров’я, який отримує кошти як компенсацію вартості таких послуг, податкові зобов’язання з ПДВ не визначає, але зобов’язаний скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180-183 розділу V ПКУ та регламентується положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (далі - Положення №1130).

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1,0 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1 -ПДВ (далі - Заява).

Відповідно пункту 3.11 розділу III Положення №1130 у разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

При цьому, звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Відповідно пункту 202.1 статті 202 розділу V ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, з урахуванням таких особливостей, зокрема: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом встановлено статтею 203 розділу V ПКУ. Так, згідно пункту 203.1 статті 203 розділу V ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається одераційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо комунальне некомерційне підприємство отримує кошти як компенсацію вартості послуг з медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців (травень 2019 року - квітень 2020 року) перевищує 1 млн. грн., то така особа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу Заяву не пізніше 12 травня 2020 року і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Якщо комунальне некомерційне підприємство реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день травня 2020 року, першим звітним (податковим) періодом є червень 2020 року. Податкова декларація з ПДВ за звітний (податковий) період червень 2020 року повинна бути подана в законодавчо встановлений строк, а саме: в період з 01 червня по 22 червня 2020 року включно.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.