Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2020 р. № 1734/10/26-15-05-09-01-14-ІПК

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, коспетенцію контролююючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність зв порушення подакового законодавства.

У відповідності до статті 19 ПКУ контроллюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, поатежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів та інше.

Згідно з п.п. 14.1.172-1 п. 14.1 статті 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Так, в запиті про надання індивідуальної податкової консультації зазначено, що співробітник підприємства, перебуваючи у відрядженні, користувався послугами таксі «Uklon» та у якості підтверджуючого документа за послуги, отримав роздруківку деталей замовлення.

Проте, в запиті про надання індивідуальної податкової консультації відсутня будь-яка інформація, стосовно суб'єкта господарювання, який надавав послуги з перевезення, тобто, не зазаначено найменування та податковий номер суб'єкта господарювання, не конкретизовано чи є він юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем та не відображено на якій системі оподаткування (загальній, спрощеній) перебуває останній.

Таким чином, враховуючи те, що у запиті про надання індивідуальної податкової консультації відсутня досотатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, надаємо відповідь виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, передбачені Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265).

Дія Закону №265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків,жетонів тощо за місцем реалізації товарів 9послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У відповідності до вимог Закону №265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом №265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Так, форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2016 №13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку пождання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 р. 2 Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити (п. 2 р. 2 Положення):

- для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України; перед номером друкуються великі літери "ПН";

- для суб'єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД"(ідентифікаційні дані);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

- вартість одиниці виміру товару (послуги);

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

- назва товару (послуги);

- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати;

- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

- для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеуку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ";

- для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб'єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами 9послугами), на початку рядка друкується назва такого податку.

У раквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України.

За потреби дозволяється використовувати скорочення;

- порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година» хвилина) проведення розрахункової операції;

- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

- напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та найменування або логотип виробника.

Установлені в ньому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів
визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів.

У разі відсутності в документі точа б одного і обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Також, зазначаємо, що відповідно до п. 5 ст. 3 Закону №265 у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервоного реєстратора розрахункових операцій (стаття 5 Закону №265).

Стосовно проведення безготівкових розрахунків звертаємо увагу на лист Національного банку України від 07.11.2019 №2099/5/99-00-05-04-01-6, відповідно до якого квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товарів (отримання послуг), а тому не є розрахунковим документом встановленої форми.

Окрім того, зазаначаємо, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої госопдарської діяльності, фізичними особами, якфі здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами, закріплений в Положенні "про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджено постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148(Положення №148).

Відповідно до п. 19 р. 2 Положення №148 готівка під звіт або на відрядження видається суб'єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

Пунктом 20 розділу 2 Положення №148 передбачено, що фізичні особи - довірені особи установ/підприємств - юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.

Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи/підприємства звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку 9чек банкомата, копія видаткового ордераЮ довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки.

Підтвердженням понесених витрат на відрядженні при розрахунках з суб'єктами господарювання може бути розрахунковий документ встановленої форми у розумінні Закону №265.

Таким чином, додатки 1,2,3 зазначені в запиті про надання індивідуальної податкової консультації, в розумінні Закону №265 та Положення не є розрахунковими документами встановленої форми та не підтверджують факт понесення витрат за проїзд працівником підприємства.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.