Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2020 р. № 2095/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула ваше звернення від ... щодо щодо застосування окремих норм законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - це будь - який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь - яких видів їх діяльності на території України (включаю1- и виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ та п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Також згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV ПКУ особи, які відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташуванні.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадженій інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п. 2.2 розділу II Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 4), податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Враховуючи викладене вище, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ подається лише у разі нарахування (виплати) доходів платнику податку податковим агенте м протягом звітного періоду.

Разом з тим при заповненні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ податковій агент не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено роботодавців (страхувальників) - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдино ю державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому члені філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Також відповідно до п. 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту    щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 435), страхувальники, зокрема, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правово ю договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), за таких осіб зобов’язані формувати та подавати Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсацї) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435.

При цьому, Звіт формується та подається незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Тобто, роботодавці (страхувальники), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правово) о договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувані), зобов’язані формувати та подавати Звіт згідно з додатком 4 до Порядку № 4; 5 протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного період у (календарного місяця), незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Щодо першого питання, то частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, х посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень та функцій, визначених у Положенні про Державну податкову службу Україна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 та ст. 19 прим 1 ПКУ.

Пунктом 19 прим 1.1 ст. 19 прим 1 ПКУ зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахуваш я та сплати податків, зборів, платежів, установлених ПКУ.

Отже, порушене питання не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Інформування та надання роз’яснень стосовно законодавства про працо належать до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.