Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2020 р. № 2075/І/99-00-04-06-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо плати за землю з фізичних осіб і в межах компетенції повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу земельний податок - це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельнях часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельн ях часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, з кі перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з для виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

На підставі п. 281.1 ст. 281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, та яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 Кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у меж; їх граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш лк 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умог и передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Крім того, п. 281.4 ст. 281 Кодексу передбачено: якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 Кодексу, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділян си про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Фізичні особи, які не відносяться до категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, є платниками земельного податку на загальних підставах.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі, якщо Ви маєте одну з категорій земельних ділянок, визначену ст. 281 Кодексу, то Ви звільняєтесь від сплати земельного податку з фізичних осіб в межах граничних норм.

Водночас, п. 286.5 ст. 286 Кодексу передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних, зокрема, документів за право власності.

Разом з тим, для отримання пільги Ви маєте подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують право на пільгу (пенсійне посвідчення, тощо).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.