X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.04.2020 р. № 1481/ІПК/08-01-33-02-10


Головне управління ДПС у Запорізькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло лист (........) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України (з урахуванням змін та доповнень, внесених, зокрема, Законом України від ЗО березня 2020 року №540 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).    

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу.

Підпунктом 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Роботодавець - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовуй найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами (п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).    

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи -резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).    

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 - 167.5 ст.167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.) ст. 167 Кодексу).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).    

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходу, фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.    

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ПКУ).    

Отже, роботодавець при нарахуванні (виплаті) платнику податку - фізичній особі (працівнику) суми оплати за час простою не з вини працівника, має виконати усі встановлені Кодексом функції податкового агента, у тому числі щодо утримання податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., та військового збору за ставкою 1,5 відс.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.