Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2020 р. № 1540/М/99-00-04-06-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді дивідендів, які виплачуються нерезидентом і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, та Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії (далі - Сполучене Королівство) про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі - Конвенція) яка діяла до 05.12.2019.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні,так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного догоду платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 170.11.1 п. 170.11. ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 цієї статті, тобто 9 відсотків.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті  або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою  України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

 Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на догоди фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб -до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звіті шм, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Разом з тим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 от. З Кодексу).

Дія Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії (далі - Сполучене Королівство) про усунення  подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі - Конвенція), ратифіколана Верховною Радою України 10.02.1993, яка є чинною з 11.08.1993, поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав ст. 1 Конвенції) Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюється Конвенція, зазначені у ст. 4 Конвенції.

 Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є «прибутковий податок з громадян України»(податок на доходи фізичних осіб).

Пунктом п. 1 ст. 10 «Дивіденди» Конвенції, визначено, що дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в другій Державі».

«Однак, дивіденди можуть також оподатковуватися в Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди і підлягає оподаткуванню у відношенні дивідендів у цій другій Договірній Державі, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

(a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивідендів має компанія, яка контролює прямо або посередньо, у випадку Сполученого Королівства, принаймні 20 відсотків капіталу з правом голосу компанії, що сплачує дивіденди, і, у випадку України, принаймні 20 відсотків статутного капіталу;

(b) 10 відсотків загальної суми дивідендів в інших випадках» (п. 2 ст. 10 Конвенції).

Таким чином, Сполучене Королівство має право на оподаткування дивідендів, що виплачу компанія - резидент Сполученого Королівства на користь учасника цієї компанії - фактичного власника дивідендів, який є резидентом України -фізичною особою, за ставкою податку, яка передбачена для відповідних виплат податковим законодавством Сполученого Королівства, і розмір ставки не повинен перевищувати розмір ставки оподаткування, вказаної у п.п. (Ь) п. 2 ст. 10 Конвенції

Якщо фізична особа -резидент України отримує з Сполученого Королівства дохід, з якого за законодавством цієї країни був утриманий відповідний податок, то згідно з положеннями п. 2 ст. 22 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції «На податок Сполученого Королівства, що сплачується за законодавством Сполученого Королівства і відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або доходів, що підлягають оподаткуванню, від приросту вартості майна із джерел у Сполученому Королівстві (за винятком випадку дивідендів, коли податок у Сполученому Королівстві сплачується у відношенні прибутків, із яких сплачуються дивіденди) буде робитися знижка у вигляді кредиту проти будь-якого податку України, який обчислюється у відношенні того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходів, у відношенні яких обчислюється податок Сполученого Королівства».

Слід зазначити, що суть положень ст. 22 Конвенції повністю відповідає суті положень ст. 13 «Усунення подвійного оподаткування» Кодексу щодо порядку врахування податків, сплачених за межами України, при визначенні бази оподаткування платників податків - резидентів України та відповідних положень розділу IV Кодексу щодо правил зарахування податку з іноземного доходу, сплаченого за межами України, при розрахунку податкових зобов’язань платників податку на доходи фізичних осіб - резидентів України.

Звертаємо увагу, що до переліку податків, на які поширюється Конвенція, не віднесено військовий збір.

Крім того, нормами Кодексу також не передбачено зменшення податкового зобов'язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.