Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2020 р. № 1665/К/99-00-04-06-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і в межах компетенції  повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Разом з тим відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу ( у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно гід організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Разом з тим Законом України від 10 липня 2018 року № 2497-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набрав чинності з 15.08.2018, внесено зміни до п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме після слів «незалежно від організаційно-правової форми» доповнити словами «або фізична особа - підприємець».

Крім того, Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податі сів і зборів» (далі - Закон № 2628) внесені зміни до Кодексу.

Зокрема, Законом № 2628 п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу викладено в такій редакції:

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

При цьому згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Зважаючи на те, що зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (внесені Законом № 2628), набирали чинності з 1 січня 2019 року, викладена редакція п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу буде враховуватися при обчисленні податку за базовий податковий (звітний) 2019 рік та наступні звітні періоди починаючи з 1 січня 2020 року.

Таким чином, у період до 01 січня 2019 року, положення п.п. «ж» п.п. 266 2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу на фізичну особу - власника об'єктів нежитлсвої нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не поширювалися.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.