Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2020 р. № 2023/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ послуг, що надаються субагентом, залученим генеральним агентом з метою надання нерезиденту послуг з агентування та фрахтування морських суден, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку-резидентом (генеральним агентом) з судновласником-нерезидентом, який надає послуги з міжнародних перевезень вантажів, укладено договір, згідно з умовами якого такий генеральний агент надає нерезиденту послуги з агентування та фрахтування морських суден.

Генеральним агентом з метою виконання такого договору залучено платника податку - субагента (запитувача), з яким укладено доголір субагентування. Оплата послуг з агентування та фрахтування, наданих субагентом, здійснюється генеральним агентом за рахунок судновласника-нерезидента.

Відносини, що виникають при здійсненні діяльності, пов'язаної з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей, регулюються Кодексом торговельного мореплавства України (далі - КТМУ).

Умови здійснення морського агентування визначено Главою 5 (статті 116-119) КТМУ.

Згідно зі статтею 116 КТМУ у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, спланує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Морський агент зобов'язаний, зокрема, не передавати здійснення свзїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем (стаття 116 КТМУ).

Умови здійснення комерційного посередництва (агентські відносини) регулюються Главою 31 (статті 295 - 305) Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Статтею 295 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, від контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Агентські відносини виникають, зокрема, у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові та вчинення відповідних дій (стаття 296 ГКУ).

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (пункт 1 статті 297 ГКУ).

Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб'єктом, якого він представляє.

Якщо агентськім договором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє (стаття 300 ГКУ).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Підпунктом 196.1.11 пункту 196.1 статті 196 ПКУ встановлено, но операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, у ситуації описаній у зверненні, не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання нерезиденту послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту виключно генеральним агентом, яким укладено агентський договір з таким нерезидентом.

Операції з надання послуг з агентування і фрахтування, які здійснюються субагентом на підставі субагентського договору з генеральним агентом, за своєю сутністю є операціями з надання відповідних послуг такому генеральному агенту.

Такі операції згідно з підпунктом «б» пункту 18 5.1 статті 185 ПКУ є об’єктом оподаткування та оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.