Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.05.2020 р. № 1833/В/ІПК/08-01-33-02-08

Головне управління ДПС у Запорізькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло лист на отримання індивідуальної податкової" консультації (..) щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне, страхування та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076) адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5б76.

Пунктом 3 ст.4 Закону №5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-цравових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської  діяльності).

Інформація про обрані адвокатом організаційні форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до ст.173акону № 5076.

Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст.1 Закону № 5076).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст.13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п.14.1 ст.14 Кодексу самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Статтею 67 Конституції Україйи передбачено, що кожен зобов’язаний сплачували податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі -Закон №2464).

Дія Закону №2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

 Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом №2464, або в частині, що не суперечить Закону №2464 (п.1 ст.2 Закону № 2464).

Відповідно до п.5 частини першої ст.4 Закону №2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 5 частини першої ст.4 Закону №  2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

 При цьому сума єдиного внеску не може бути меншбю за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

 При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою “за розмір мінімального страхового внеску (п.2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Таким чином, обов’язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників зазначених у п.5 частини першої ст.4 Закону №2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст.4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування, єдиного внеску (частина п’ята ст.8 Закону №2464).

Згідно з п.1 частини другої ст. 6 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і- сплачувати єдиний внесок.

Крім того, відповідно до п.І частини першої ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації;

інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від, 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичнйм особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст.7 Закону №2464).

Враховуючи викладене, платник єдиного внеску, визначений п.5 частини першої ст.4 Закону №2464, який перебуває на обліку у контролюючому органі, у разі неотримання доходу у звітному періоді, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з робртодавцем.

Додатково повідомляємо, що Законами України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі -Закон №533) та від 30 березня 2020 року №540 - IX «Про внесення Змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальйих та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон №540) внесено зміни, зокрема, до Закону №2464.

Відповідно до п.910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, з урахуванням змін, внесених Законом №533 та Законом №540, тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1частини першої статті 4 Закону №2464, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе.

 При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених Законом №2464.

У такому разі інформація про Оплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом №2464.

Відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.