Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.05.2020 р. № 1835/ІПК/28-10-30-02-11

Щодо сплати єдиного внеску на Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

У Товариства виникло питання стосовно перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати протягом всього календарного місяця та таким працівником не було отримано оподатковуваного доходу, чи необхідно нараховувати та сплачувати за відповідний місяць ЄСВ, виходячи з мінімальної заробітної плати за такого працівника?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Пунктом 1 ст. 2 Закону № 2464 визначено, що його дія поширюється на відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із убором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом, або в частині що не суперечить цьому Закону.

У визначенні Закону № 2464, застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. З частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Згідно із п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду Діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного  з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахована, кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплат, у тому числі в Натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання “робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, вїдповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за. який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (абз. 2 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

Пунктом 9 Розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449) для платників, визначених підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу II Інструкції № 449, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного, внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Відпустки без збереження, заробітної плати надаються відповідно до Розділу VI Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР ’’Про відпустки”.

Отже, базою нарахувайня єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та сума винагороди за цивільно-правовими договорами.

Водночас якщо найманий працівник, який оформлений за основним місцем роботи у роботодавця перебуває повний календарний місяць у відпустці без збереження заробітної плати то у такого роботодавця відсутня база нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.