Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.07.2017 р. № 1107/ІПК/04-36-12-01-16

щодо відповідності показників податкової накладної первинним документам у разі зміни ціни на газ

Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ -метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14.1 ПКУ).

Згідно із 187.10 ст.187 ПКУ визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.'

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Абзацом 1 п.201.1 ст.201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Порядок заповнення податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до п.16 Порядку №1307 до графи 6 податкової накладної відноситься кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг; до графи 7 -ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.

У рядку І розділу А зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість

Серед переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної, обліковується, зокрема, ціна постачання без урахування податку ( п.п. «е» п.201.1 ст.201 ПКУ) та загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку( п.п. «з» п.201.1 ст.201 ПКУ).

Відповідно до абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ помилки в реквізитах, визначених п.201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що Опостачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.

Водночас, згідно із п. 44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі п.5.3 ст.5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими Озаконами.

Згідно із п.2 Правил постачання природного газу, затверджені Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015№2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 06.11.2015 за № 1382/27827 (Далі І Іорядок №2496) постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу (п.11 Порядку №2496).

Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Відповідно до п.12 Порядку №2496 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999№996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції.

Відповідно до част.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Одночасно первинні документи повинні відповідати умовам договору, у межах якого здійснюється господарська операція.

Згідно інформації наведеної в запиті ДУ «...» підприємство є бюджетною організацією та здійснює оплату за спожитий газ згідно Договору на постачання природного газу (далі - Договір), украденого між ДУ «...» (Споживач) та ТОВ «...» (Постачальник), за рахунок бюджетних коштів.

Водночас Постачальник згідно із п. 187.10 ст.187 ПКУ застосовує касовий метод оподаткування ПДВ.

Згідно умов договору між Постачальником та Споживачем ціна постачання природного газу може змінюватись протягом дії до Договору, що узгоджується підписанням додаткової угоди.

Наданий для розгляду акт приймання - передачі природного газу від 31.03.2017 містить наступні показники: ціна за 1000 куб.м, без урахування ПДВ 8382,5 грн., обсяг постачання - 1,064 тис. куб.м., вартість без урахування ПДВ - 8918,98 грн., ПДВ - 1783,8 тис. грн., усього на суму 10702,78 грн.

На дату зарахування коштів від Споживача Постачальником складено податкову накладну від 07.04.2017, в які зазначені наступні реквізити: ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ - 7375,00 грн., кількість (об’єм, обсяг) - 1,209353, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ - 8918,98 грн., ПДВ - 1783,80 грн., загальна сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ - 10702,78 грн.

Тобто, на дату зарахування коштів реквізити податкової накладної від 07.04.2017«ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ» та «кількість (об’єм, обсяг)» не відповідають аналогічним показникам, наведеним в акті приймання - передачі природного газу від 31.03.2017.

У зв’язку з вищенаведеним, оподаткування ПДВ операції з постачання природного газу та визначення показників податкової накладної, складаної ТОВ «...» по даній операції, проводиться наступним чином.

Для касового методу податкового обліку нормами ПКУ передбачено визначення дати виникнення податкових зобов’язань як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг).

В даному випадку Постачальник на дату зарахування коштів визначає податкові зобов’язання з ПДВ, а у Споживача відповідно виникає право на податковий кредит.

При цьому, відповідно до Порядку №2496 та положень ст.44 ПКУ у Постачальника повинен бути складений первинний документ, у якому зазначається ціна на газ на момент оплати Споживачем.

У зв’язку з чим, ТОВ «...»на дату зарахування коштів на банківський рахунок, як сплати за користування природним газом від ДУ «...» повинно визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну із зазначенням усіх реквізитів, наведених в п.201.1. ст.201 ПКУ та п.16 Порядку №1307, в якій ціна на газ повинна бути визначена на підставі первинного документу, складеного на момент сплати.

Відповідно до п.12 Порядку №2496 таким первинним документом, є акт приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником Постачальника, який підлягає наданню Споживачу.

Слід зазначити, що показник податкової накладної «ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ» згідно із п.201.1 ст.201 ПКУ відноситься до її обов’язкових реквізитів, та його значення впливає на формування суми податкових зобов’язань при здійсненні господарської операції.

Також повідомляємо, що згідно п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.