Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2020 р. № 2114/6/99-00-17-03-01-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення [...] про надання індивідуальної податкової консультації на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо акцизних накладних.

Товариство у зверненні зазначає, що здійснює оптову торгівлю пальним, є платником акцизного податку та має ліцензію на оптову торгівлю пальним без місць зберігання та планує здійснювати ввезення пального на митну територію України (імпорт) з використанням морського транспортного засобу, який зазначений в зареєстрованій в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизній накладній та відповідно автоматично включений до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне та набуває статусу акцизний склад пересувний.

В подальшому Товариство здійснюватиме розподіл та перелив пального до автоцистерн, розташованих на автомобільних транспортних засобах, із складанням відповідної акцизної накладної з пересувного акцизного складу (морський транспортний засіб) на пересувний акцизний склад (автомобільний транспортний засіб/залізничний транспорт) Товариства, які переміщуватимуть пальне територією України до контрагентів-отримувачів, які можуть бути розпорядниками стаціонарних або пересувних акцизних складів, або взагалі не бути розпорядниками акцизних складів.

Передача пального отримувачу супроводжується акцизною накладною, яка оформлюється згідно із п. 231.3 ст. 231 Кодексу в одному примірнику «з акцизного складу пересувного: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального чи будь-яким іншим особам - не платникам податку» або в двох примірниках «з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного чи з акцизного складу пересувного до акцизного складу».

Таким чином, ланцюг походження пального від імпорту до контрагентів покупців у Товариства відбувається лише з використанням пересувних акцизних складів, на яких відсутні витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у відповідності до вимог п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу.

У зв’язку набуттям чинності з 01.04.2020 норм ст. 233 Кодексу щодо зіставлення показників із Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників Товариство запитує:

Чи правомірне супроводження пального акцизними накладними Товариством, оскільки ланцюг постачання проходження пального від імпорту до контрагентів покупців відбувається лише з використанням пересувних акцизних складів (морський транспортний засіб/автомобільний транспортний засіб/залізничний транспорт) на яких у поряду визначених п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу відсутні витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники?

Згідно із п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до п.п. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального на митній території України;

в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Платник податку при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу, або реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

При переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого на пальне, що знаходиться у транспортному засобі, змінюється розпорядник акцизного складу пересувного, а транспортний засіб стає іншим акцизним складом пересувним і на таку операцію складається акцизна накладна (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату
(компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Платник податку - розпорядник акцизного складу пересувного, акцизний склад пересувний якого використовувався при ввезенні пального на митну територію України, завжди складає акцизні накладні при реалізації такого пального з такого акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного або акцизного складу.

Перехід права власності на пальне, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб’єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального з одного акцизного складу пересувного до іншого.

При цьому суб’єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб’єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне, вважається отримувачем пального.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Отже, обладнання витратомірами-лічильниками транспортних засобів, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу, є однією з умов віднесення до власного споживання пального операцій із заправлення пальним за договорами підряду.

Відповідно до ст. 223 Кодексу, яка набирає чинності з 01 липня 2020 року:
для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального (далі - зіставлення) (п. 233.1 ст. 233 Кодексу);

при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів (п. 233.3 ст. 233 Кодексу).

Оскільки при зіставленні беруться показники акцизних складів (які у відповідності до вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі), тоді як транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального у відповідності до вимог п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (крім транспортних засобів, визначених у п.п. в) п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), показники акцизного складу пересувного для зіставлення не використовуються.

Складання акцизних накладних та їх реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних при ввезенні пального на митну територію України та його подальшій реалізації з використанням Товариством тільки акцизних складів
пересувних (зокрема, залізничного транспорту, автомобільних транспортних засобів тощо), є виконанням норм п. 231.1 ст. 231 Кодексу щодо обов’язковості складання акцизних накладних.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.