Оподаткування доходів громадян регулюється розділом IV ПКУ.
Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді додаткового блага.
Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ додаткові блага - кошти, матеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрощовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу (підпункт 14.1.80 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
В зв’язку з тим, що замовник-нерезидент не є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і оплата вартості проживання та перельоту під час відрядження працівників виконавця за кордон здійснюється безпосередньо замовником на користь осіб, що надають вказані послуги, не вважається додатковим благом платника податку оплата вартості проживання та перельоту під час його відрядження за умови дотримання вимог підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 розділу І ПКУ, а саме, наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю работодавця/сторони, що відряджає.
Щодо питання, чи є об’єктом оподаткування ПДВ суми, що надійшли від замовника в якості компенсації витрат виконавця на відрядження працівників для роботи за кордоном.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V ПКУ та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду
Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Отже, у зв’язку з тим, що операція з отримання платником від замовника компенсації витрат на відрядження працівників для роботи за кордоном не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |