Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.05.2020 р. № 1845/5/99-00-04-06-03-05/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і в межах компетенції повідомляє.

Дія Закону України від 17.11.2009 № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі - Закон № 1559) поширюється на суспільні відносини, пов'язані з викупом земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб чи пов'язані з примусовим відчуженням зазначених об'єктів нерухомого майна з мотивів, суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності.

Згідно ст. 4 Закону № 1559 фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені.

Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону.

Сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про, викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб передбачених ст. 9 Закону № 1559.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону № 1559 право власності на земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплені для суспільних потреб, переходать до держави чи територіальної громади після укладення договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) та державної реєстрації такого права.

За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які встановлено ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ).

Згідно з пунктом «а» частини третьої ст. 22 ЗКУ землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та йадаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно із п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, до якого включається, зокрема, частина доходу від операцій з майном, розмір якого визначається згідно з положеннями ст, 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст.164 ПКУ).

Так, відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обмійу) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такош майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

При цьому норми безоплатної передачі земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ст. 121 ЗКУ не передбачено.

Згідно з п. 172.2 ст. 172. ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим відповідно до п. 172.9 ст. 172 ПКУ дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа- підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування;

 утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 ПКУ)

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збрром (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), ставка якого становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником податку - фізичною особою - резидентом від операцій з продажу протягом звітного податкового року об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відс., незалежно від того, що дана земельна ділянка отримана у спадщину.

При цьому юридична особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, отриманого фізичного доходу від такого продажу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.