Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2020 р. № 2080/6/99-00-17-01-01-06/ІПК

Щодо надання індивідуальної податкової консультації та відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України в межах компетенції повідомляє.

У зверненні зазначено, що Підприємство здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на АЗС та АГЗП.

Враховуючи викладене вище, Підприємство цікавлять запитання:

1. Чи відноситься АЗС та АГЗП до об’єктів роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

2. До якого типу торгівельного об’єкту відноситься АЗС та АГЗП згідно порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833.

Незалежно від організаційно-правової форми і форми власності суб‘єкта господарювання, торгівельна діяльність здійснюється відповідно до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833.

Цей Порядок та правила визначають загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгіїлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів.

Крім цього, відповідно до підпункту 3.2.2. Наказу Держкомстату від 24.10.2005, № 327 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства» автозаправна станція (АЗС) - різновид об’єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі з продажу пального для автотранспортних засобів з використанням спеціального обладнання, а також супутніх товарів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спиріу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481) місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

3. Чи потрібно в заяві на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме в графі «Класифікація закладу торгівлі» зазначати АЗС-магазин чи АГЗП-магазин, як того вимагає Головне управління ДПС у Рівненській області.

4. Який тип класифікації закладу торгівлі вказувати в заяві на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, враховуючи те, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється на АЗС та АГЗП.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) -документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через свое зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначений у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Згідно з частиною 37 ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них:

модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;

реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платникам податків, якому надано таку консультацію.