Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2020 р. № 2233/6/99-00-17-03-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Господарства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє таке.

У зверненні Господарство зазначає, що не має власних та орендованих ємностей для зберігання пального. Проте, з метою економії фінансових ресурсів планує придбати значний обсяг дизпалива для забезпечення сільськогосподарських робіт протягом усього року у компанії постачальника, яка має відповідну ліцензію на зберігання пального.

Дизпаливо буде зберігатися за договором зберігання у компанії постачальника, а Господарство буде вибирати своє пальне згідно з відомостей.

Господарство має оприбуткувати дизпаливо при оформленні видаткової накладної і потім має передати за договором зберігання підприємству постачальнику.

Хоча фізично обсяги дизпалива на Господарство не надходитимуть і не транспортуватимуться Господарством до місця зберігання на підприємстві постачальника.

Проте, з документів вбачитиметься, що фактично дизпаливо передавалося.

Господарство запитує:
1. Якщо дизпаливо буде знаходитися на зберіганні у продавця цього палива, то чи вважатиметься документальне оформлення передачі (видаткові накладні, податкові накладні) фізичною передачею і відповідно реалізацією такого дизпалива з подальшою реєстрацією платником акцизного податку?

2. Чи вважатиметься реалізацією дизпалива фермерським господарством фізична передача дизпалива від продавця до місця зберігання цього дизпалива, що знаходиться на території третьої особи і чи повинно Господарство у такому разі реєструватися платником акцизного податку?

Щодо питань 1-2

Платниками акцизного податку є зокрема, але не виключно особа (у тому числі юридична особа, що веде-об лік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний , бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

З огляду на зазначене, не вважатиметься реалізацією пального у розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, використання пального Господарством виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, за умови, якщо Господарство не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного.

Розпорядником акцизного складу є зокрема, суб’єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів (абзац дев’ятий п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад -приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання Пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Таким чином, у разі якщо Господарство має приміщення або територію, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального перевищує 200 кубічних метрів, а Господарство отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що
перевищують 1000 кубічних метрів (для платника єдиного податку четвертої групи 10000 кубічних метрів незалежно від загальної місткості ємностей), то такі приміщення та/або території Господарства, підпадають під визначення акцизного складу відповідно пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а Господарство вважається розпорядником акцизного складу у розумінні пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та підлягає реєстрації платником акцизного податку.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому перемішується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, паливний бак транспортного засобу (п.п. 14.1.6 і п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб’єкт господарювання -платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (п.п. 14.1.2241 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного у разі перевезення у ньому йального власником якого є суб’єкт господарювання -платник акцизного податку.

У разі здійснення операцій з придбання Господарством пального та подальшого його зберігання у продавця в межах одного акцизного складу цього продавця без фізичної передачі пального, то Господарству не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизну накладну.

Слід зазначити, що до звернення Господарства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається можливим.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.