Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2020 р. № 2207/6/99-00-17-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення  Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що має ліцензії на виробництво спирту коньячного та на виробництво алкогольних напоїв і має намір налагодити виробництво зернового дистиляту.

Враховуючи зазначене, Товариство запитує:

1. Чи видаються суб’єктам господарювання (не державної форми власності) ліцензії на виробництво зернового дистиляту?

2. Чи можливе отримання ліцензії Товариством на виробництво зернового дистиляту?

3. У випадку можливості отримання такої ліцензії Товариством які документи та відомості необхідно надати для отримання ліцензії на виробництво зернового дистиляту?

4. У випадку законодавчої неможливості отримання ліцензії Товариством на виробництво зернового дистиляту просимо пояснити, чому та на якій підставі інші суб’єкти господарювання (що зазначені у витягу з реєстрі, який наведении у запиті) отримували такі ліцензії?

До вищезазначених запитань.

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі  — Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VІІ (далі — Закон № 2245) до Закону № 481 були внесені зміни щодо питань виробництва та обігу зернового дистиляту — спирту харчового питного етилового дистильованого, отриманого шляхом дистиляції, міцністю до 70 відсотків об’ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур.

Відповідно до змін частину п’яту статті 2 Закону № 481 викладено у новій редакції: «Виробництво спирту коньячного і плодового, зернового дистиляту здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, повний технологічний цикл виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів та кваліфікованими фахівцями». Ці норми набрали чинність з 01 січня 2018 року.

Крім цього, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв» від 20.03.2018 року № 2360-VII (далі — Закон № 2360) до частини першої статті 12 Закону № 481 була внесена уточнююча зміна, за якою зняті застереження щодо можливості використання зернового дистиляту при виробництві алкогольних напоїв.

Ця норма набрала чинність з 20 квітня 2018 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 року № 2628-VІІ (далі — Закон № 2628) до Закону № 481 також були внесені зміни щодо питань виробництва та обігу зернового дистиляту, які набрали чинність 01 липня 2019 року.

Зокрема, частина перша статті 2 Закону № 481 викладена у новій редакції, за якою «Виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу — на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій».

При цьому, не були внесені зміни до частини п’ятої статті 2 Закону № 481, яка з 01 січня 2018 року дозволила виробництво зернового дистиляту усім суб’єктам господарювання незалежно від форми власності при отриманні відповідної ліцензії.

Водночас, Законом № 2628 були внесені зміни до частини першої статті З Закону № 481, які з 01 липня 2019 року надають право суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який отримав ліцензію на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним і плодовим та зерновим дистилятом без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Враховуючи зазначене вище, набрання чинності з 01 липня 2019 року Закону № 2628 не виключає можливість отримання ліцензій на виробництво зернового дистиляту суб’єктами господарювання недержавної форми власності, визначеними частиною п’ятою статті 2 Закону № 481.

Виробництво зернового дистиляту здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту (частина восьма ст. 2 Закону № 481).

Порядок видачі ліцензій на виробництво зокрема зернового дистиляту встановлено статтею 3 Закону № 481.

Ліцензії на виробництво зернового дистиляту видаються суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) — юридичним особам.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються: — копії засновницьких документів, атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії), документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві на видачу ліцензії на виробництво зернового дистиляту зазначається визначена законом інформація. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Зазначені в цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.

Частиною п’ятнадцятою статті 3 Закону № 481 передбачено, що ліцензії на виробництво зернового дистиляту видаються суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва зернового дистиляту, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Окремо слід зазначити, що відповідно до частини двадцять третьої статті З Закону № 481 на виробництво спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Разом з цим звертаємо увагу, що станом на 14 травня 2020 року Товариство не зверталось до ДПС із заявою щодо отримання ліцензії на виробництво зернового дистиляту.

Таким чином, питання щодо видачі Товариству ліцензії на виробництво зернового дистиляту буде розглянуто після надходження до ДПС документів відповідно до вимог Закону № 481.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.