Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2020 р. № 2295/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних за операціями з постачання аптечними установами лікарських засобів, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є аптечною учтановою, яка здійснює реалізацію лікарських засобів за державними програмами, згідно з якими вартість таких лікарських засобів частково оплачується покупцем, а частково компенсується за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі  — ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 статті 528 ЦКУ встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

У цьому разі кредитор зобов'язаний прийнати виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України (далі  — БКУ).

Відповідно до пункту 1 статті 2 розділу І БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету)  — це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Водночас видатки бюджету  — це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Згідно зі статтею 22 розділу І БКУ для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників;

міністерства, Національне антикорупційне бюрю України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

При цьому, головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 статті 22 розділу І БКУ та затверджуються законом про Державний бюджєет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі такого розпорядника бюджетних коштів.

При цьому одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (підпункт 38 пункту 1 статті 2 розділу І БКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

—  дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а разі відсутності такої  — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

—  дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг —  дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі про поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунку державного казначейства України.

Враховуючи вищенаведене, у разі, якщо грошові кошти, які надходять платнику податку - аптечній установі в рахунок оплати вартості поставлених лікарських засобів кінцевому споживачеві, є бюджетними коштами відповідно до БКУ та надходять на поточний рахунок такого платника податку, то дата виникнення податкових зобов'язань визначається відповідно до пункту 187.7 статті 187 ПКУ на дату зарахування бюджетних коштів на такий рахунок.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Зазначеною нормою ПКУ також визначено перелік обов'язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній.

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, —  покупця (отримувача) товарів/послуг;

—  опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (підпункти "д", "е" пункту 201.1 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Отже, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна каладатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг (у тому числі у разі, якщо обов'язок щодо оплати/часткової оплати за товари/послуги покладено на іншу особу).

Порядок заповнення податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі  — Порядок № 1307).

Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема до графи 2  — номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця), а саме  — повинен бути відображений перелік товарів, що постачаються.

У графі 6 податкової накладної відображаються дані щодо кількості (об'єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

У разі складання податкової накладної на повне постачання товару/послуги, у графі 6 податкової накладної зазначається кількість таких товарів у вигляді цілого числа (1, або 2, або 3 тощо).

У випадку складання податкової накладної на суму оплати частини вартості товару/послуги, в графі 6 зазначається відповідна частка оплаченого товару/послуги у вигляді десяткового дробу.

Таким чином, у разі постачання аптечною установою - платником ПДВ кінцевому споживачеві - неплатнику ПДВ лікарських засобів, вартість яких частково оплачується кінцевим споживачем, а частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, постачальник - аптечна установа:

—  на частину вартості, що оплачується кінцевим споживачем, на дату такої оплати складає податкову накладну на неплатника ПДВ, в якій у графі 2 у відповідних рядках зазначає перелік товарів, що постачаються (номенклатуру товарів), у графі 6  — відповідну частку товару, яка була оплачена споживачем, розраховану виходячи з обсягу такої оплати;

—  на частину вартості, що компенсується за рахунок бюджетних коштів, на дату отримання бюджетних коштів на свій поточний рахунок складає податкову накладну на неплатника ПДВ, в якій у трафі 2 у відповідних рядках зазначає перелік поставлених кінцевому споживачу товарів, у графі 6 зазначає відповідну частку товару, за яку було здійснено оплату бюджетними коштами, розраховану виходячи з обсягу такої оплати.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.