Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2020 р. № 2361/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі — Кодекс), до операцій з постачання на митній території України товарів, який виготовляє Підприємство, та, керуючись статтею 52 розділу II Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є виробником антисептиків, які виготовляє згідно з технічними умовами та мають відповідні гігієнічні висновки на продукцію та рецептуру, протоколи досліджень та висновки дії рецептур.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено статтею 1 Закону № 996, під поняттям первинного документа розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу І Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І Кодексу.

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділами І, V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 1307).

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування ПДВ у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.

При цьому податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, також підлягають реєстрації в ЄРПН.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» — «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема одним із таких реквізитів є: «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг».

Разом з цим Законом України від ЗО березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон № 540) викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (з урахуванням внесених змін) від оподаткування податком на додану вартість звільняються такі операції:

з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року, і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271 (далі - Перелік № 224).

Режим звільнення від оподаткування застосовується:

— з 17 березня 2020 року до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку № 224 (в редакції, до внесення доповнень постановою №271);

— з 15 квітня 2020 року до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку № 224, в тому числі з урахуванням Постанови № 271.

Операції з постачання товарів на митній території України, які здійснюються після 17 березня 2020 року (15 квітня 2020 року для товарних позицій, включених до Переліку № 224 Постановою № 271), звільняються від оподаткування незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати).

До Переліку №    224 (в редакції, до внесення доповнень
Постановою № 271) включено, у тому числі, розділ «Дезінфекційні засоби і антисептики» з переліком найменувань (назв товару (основного компоненту)) відповідних засобів. Постановою № 271 було викладено у новій редакції лише назву такого розділу («Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2»), при цьому сам перелік назв товару (основного компоненту), що міститься у такому розділі, залишено без змін.

Головним критерієм для застосування пільги з оподаткування, встановленої пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, є включення товару до Переліку № 224. При цьому згідно з примітками до Переліку № 224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у Переліку № 224 довідково.

Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку № 224.

Для цілей Переліку № 224 термін «дезінфекційні засоби» використовується у значенні, наведеному в Законі України від 06 квітня 2000 року №    1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон № 1645).

Статтею 34 Закону № 1645 визначено, що дезінфекційні засоби - це хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів, підлягають гігієнічній регламентації та державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Виробництво, зберігання, транспортування, застосування та реалізація дезінфекційних засобів здійснюються з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.

Застосування дезінфекційних засобів, не зареєстрованих у встановленому порядку в Україні, а також тих, у процесі виготовлення, транспортування чи зберігання яких було порушено вимоги технологічних регламентів та інших нормативно-правових актів, забороняється.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 908, з урахуванням внесених змін та доповнень (далі - Порядок № 908).
Пунктом 4 Порядку № 908 встановлено, що державну реєстрацію (перереєстрацію) засобів проводить Міністерство охорони здоров’я України на підставі поданих документів, зазначених у пункті 5 Порядку № 908, або позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що виданий до моменту набрання чинності порядками дослідження специфічної активності, безпечності, якості (ефективності) засобів та їх випробування на практиці.

Щодо питання 1

Операції (у тому числі виробника антисептиків) з постачання на митній території України товарів (у тому числі антисептиків та дезінфекційних засобів), включених до Переліку № 224, що здійснені у період, починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія зазначеного вище карантину, звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Для визначення відповідності назв антисептиків, вказаних у зверненні, назвам товарів, зазначених у Переліку № 224, а також відповідності таких товарів вимогам Закону № 1645 рекомендуємо звернутися до Міністерства охорони здоров’я України.

Щодо питань 2 і З

Слід зазначити, що на сьогодні правильність заповнення реквізитів податкової накладної (у тому числі такого реквізиту як «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг») не є підставою (вимогою) для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

За операціями (у тому числі виробника антисептиків) з постачання на митній території України товарів (у тому числі антисептиків та дезінфекційних засобів), включених до Переліку № 224, які звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, складаються податкові накладні і реєструються в ЄРПН за правилами, встановленими статтею 201 розділу V Кодексу та положеннями Порядку № 1307.

Зокрема у таких податкових накладних повинні бути зазначені обов’язкові реквізити, вказані у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, одним із яких є:

«опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг». При цьому такий реквізит як «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг» має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.

Щодо правильності зазначення назв антисептиків (вказаних у зверненні) у первинних документах (у тому числі видаткових накладних), то з порушеного питання рекомендуємо звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 4

При формуванні суми податкового кредиту застосовуються норми статей 198 та 201 розділу V Кодексу.

За операціями з придбання товарів/послуг з ПДВ, покупець (платник ПДВ) формує податковий кредит, зокрема на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) таких товарів/послуг.

У разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги, призначені для використання або використовуються покупцем (платником ПДВ), у тому числі частково, в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 і статтею 199 розділу V Кодексу, у такого покупця (платника ПДВ) не виникає.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).