Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2020 р. № 2345/10/26-15-05-06-03-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), розглянуло звернення ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації щодо здійснення валютного нагляду та застосування штрафних санкцій до реекспортної операції та у межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до пп.1 п. 6 розділу II Інструкції НБУ «Про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі  — Інструкція № 7), банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Згідно ч. І. ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі  — Закон № 2473) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пп.1 п. 7 розділу II Інструкції № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), — за операціями з експорту товарів.

Згідно ч.І. ст. 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до умов розділу III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар / аккредитив (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції).

Крім підстав, передбачених у п. 9 розділу III цієї Інструкції, банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності повідомлення від органу валютного нагляду, що здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства, про те, що немає порушень граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту, імпорту товарів, про яку банком надавалась інформація Національному банку згідно з підпунктом 1 пункту 25 розділу IV цієї Інструкції.

Згідно ч.І. ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі — Закон № 2473), валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону № 2473, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч.б ст. 11 Закону № 2473, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно ч.9 ст. 11 Закону № 2473, органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі — ПКУ), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Крім того, згідно пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 86.1. ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

 Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 78.2 ст. 78 ПКУ, зі змінами та доповненнями, підставою для проведення перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства може бути наступне:

— отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

— звернення такого платника податків.

Таким чином, валютний нагляд стосовно зовнішньоекономічної операції (реекспортної операції) можливо завершити за умов здійснення документальної перевірки відповідно до ст. 77, 78 ПКУ, зі змінами та доповненнями.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.