Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.06.2020 р. № 2453/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з переробки (обробки) товарів, ввезених на митну територію України у митному режимі переробки, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі —  ПКУ), повідомляє.

У зверненні Товариством порушуються наступні питання:

- чи оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою операції з обробки товарів відповідно до підпункту «б» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ при таких умовах (питання 1):

—  товари ввозяться на митну територію України за кодом УКТ ЗЕД 7115900010 «Вироби з дорогоцінних металів (деталі, що підлягають поліруванню, очистці і контролю)» у митному режимі 51 «Переробка на митній території»;

—  обробка (полірування, очистка та контроль) таких товарів здійснюється на митній території України, при цьому використовуються власні витратні матеріали та персонал;

—  після завершення обробки товари у митному режимі 11 «Реекспорт» вивозяться за межі митної території України за кодами УКТ ЗЕД 7115900010 «Вироби з дорогоцінних металів (після обробки)» та одночасно 7115900010 «Відходи виробів (відходи у вигляді пилу) з дорогоцінних металів, що утворилися під час обробки таких товарів».

- чи оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою операції з обробки товарів відповідно до підпункту «б» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ при таких умовах (питання 2):    

—  товари ввозяться на митну територію України за кодом УКТ ЗЕД 7326909200 «Вироби з чорних металів (деталі, що підлягають поліруванню, очистці і контролю)» у митному режимі 51 «Переробка на митній території»;

—  обробка (полірування, очистка та контроль) таких товарів здійснюється на митній території України, при цьому використовуватимемо власні витратні матеріали та персонал;

— після завершення обробки товари у митному режимі 11 «Реекспорт» вивозяться за межі митної території України за кодом УКТ ЗЕД 7326909200 «Вироби з чорних металів (після обробки)». При цьому не планується отримання відходів із виробів з чорних металів після зазначених дій.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі  — ГКУ).

Загальний порядок укладання господарських договорів визначено статтею 181 ГКУ.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша статті 181 ГКУ).

Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні визначено Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі —  Закон № 959).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (стаття 1 Закону № 959).    

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), Митного кодексу України (далі  — МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і пункт 2 статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи митного режиму, переробка на митній території встановлено главою 23 МКУ.

Переробка на митній території —  це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки (стаття 147 МКУ).    

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами (стаття 148 МКУ).

Згідно зі статтею 150 МКУ кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.

Операції з переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;

2) ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися іншими підприємствами.

При цьому відповідальність перед органами доходів і зборів за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України.

Дозволи на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарів на митній території України або, за необхідності, —  на підставі заяви відповідної особи після надання цього дозволу та відображаються у ньому.

Відповідно до статті 157 МКУ залишки або відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів і мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню в цьому стані у відповідний митний режим до закінчення строку переробки товарів.    

За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи залишки або відходи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть декларуватися за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД, за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка мита.

Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, застосовуються передбачені законом заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта від додержання зазначених заходів щодо цих товарів.

Інші відходи, ніж зазначені в частині першій статті 157 МКУ, з дозволу митного органу підлягають видаленню відповідно до законодавства України до закінчення строку переробки товарів.   

При цьому продукти переробки, залишки (відходи), виготовлені (одержані) в процесі здійснення операцій з переробки іноземних товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території (стаття 159 МКУ).

Митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 160 МКУ (стаття 160 МКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» - «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

—  постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

—  ввезення товарів на митну територію України;    

—  вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ місцем фактичного постачання послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг.

Підпунктом «б» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ визначено, що операції з постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом, оподатковуються за нульовою ставкою.    

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Щодо питань 1 і 2

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ і МКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, в обох описаних у зверненні випадках операції з постачання послуг з переробки (обробки) товарів (у тому числі виробів з дорогоцінних металів та виробів з чорних металів), що ввезені на митну територію України для такої переробки (обробки) у митному режимі переробки, підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою податку при наявності, зокрема:

—  зовнішньоекономічного договору, укладеного між нерезидентом (замовником) та резидентом — платником ПДВ (виконавцем) на виконання такої переробки;

—  зобов'язання про вивезення резидентом - платником ПДВ (виконавцем) або нерезидентом (замовником) перероблених (оброблених) товарів за межі митної території України.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).