Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2020 р. № 2347/ІПК/22-01-05-09-10

Головне управління ДПС у Хмельницькій області розглянуло запит ......................... щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій платником єдиного податку 2 групи, що здійснює господарську діяльність з реалізації товарів за допомогою мережі Інтернет та повідомляє наступне.

Відповідно до запиту підприємець знаходиться на другій групі оподаткування за законодавством України, здійснює свою господарську діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі одягом, з використанням мережі Інтернет.

Підприємець звернувся з проханням надати відповіді на наступні питання:

1. Чи є отримання коштів, на підприємницький рахунок відкритий у банку, через систему Приват 24 та термінали самообслуговування, які належать банку та не бралися в оренду, розрахунком при якому необхідно застосовувати РРО, за умови доставки таких товарів покупцю через службу доставки «Нова пошта» та за відсутності місця проведення розрахунків (якщо так, то за якою адресою потрібно зареєструвати і встановити реєстратор розрахункових операцій)?    

2. Як розрізнити спосіб оплати, який застосував покупець, якщо кошти сплачені фізичною особою через Приват 24, термінал самообслуговування та через касу банку мають однаковий вигляд у виписці банку?

3. У разі отримання коштів на підприємницький рахунок відкритий у банку, через систему Приват 24 та термінали самообслуговування від покупців у вихідні дні, у нічний час та у дні відпустки.

 Чи не буде порушення, якщо провести отриману суму через РРО не в день, коли вона відобразилася у виписці?

 Так як фізичної можливості проведення датою виписки не буде.

Найманих працівників немає.

4. Якою датою необхідно відобразити кошти у книзі доходів і витрат, які отримані на підприємницький рахунок 01.01.2020 і проведені через РРО 15.01.2020, тобто днем повернення з відпустки.

5. Підприємцем планується відкриття торгової точки (магазину) та встановлення РРО.

 Чи необхідно реєструвати два РРО, один на торгову точку з режимом роботи з 9:00 до 18:00, а інший на отримання коштів на розрахунковий рахунок, для проведення коштів отриманих в неробочий час торгової точки.

1. Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265).

Згідно з п. 2 ст. З Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Разом з тим п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).    

Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі — Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосууванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, пп. 14 п.1 ст.3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом — укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абз. 2 п.1 ст.13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбаченний законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п.3 ст.13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 №705 встановлено, що документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

 Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов'язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО) в місці отримання споживачем товарів (послуг).

Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків.

 Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов’язковим.

 У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції.

 Також, у даному випадку, у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур'єрської  служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 № 533-ІХ внесені зміни до Закону України від 20.09.2019 № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Змінами визначено, що до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

—    реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

—    реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

—  реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

—   роздрібну  торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

—  діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";  

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

З огляду на викладене, до 01.01.2021 року платники єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці), що реалізують товари (надають послуги) через мережу Інтернет та здійснюють розрахунки через інтернет - банкінг (в т.ч. Приват 24), інтернет - еквайринг (LIQPAY, Wayforpay, Роrtmone та інші) повинні застосовувати РРО в обов’язкому порядку лише у разі перевищення в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень.

Поряд з цим, з 01.01.2021 року застосування РРО стане обов’язковим для платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які реалізують товари (надають послуги) через мережу Інтернет та здійснюють розрахунки через інтернет — банкінг (в т.ч. Приват 24), інтернет - еквайринг (LIQPAY, Wayforpay, Роrtmone  та інші).

2. Стосовно способу оплати повідомляємо, що до компетенції органів державної податкової служби не входить розподіл сум коштів, які надходять від покупців, тому пропонуємо звернутись на адреси банків, які безпосередньо обслуговують Ваші рахунки або до Національного банку України, як компетентного органу з вказаного питання.

3. У випадках застосування РРО, суб’єкт господарювання зобов’язаний, у разі надходження оплати сформувати замовлення споживачеві та додати до нього роздрукований документ (касовий чек).

Отже, РРО застосовується суб’єктом господарювання безпосередньо при відправленні замовлення споживачеві та підтвердженні сплати за товар (послугу) через мережу Інтернет у безготівковій формі.

 У касовому чеку зазначається форма оплати за товар (послугу) наприклад «БЕЗГОТІВКА», «ПЕРЕДОПЛАТА», тощо.

 РРО, який застосовується для проведення розрахунків за надані товари (послуги), може бути зареєстрований на адресу магазину (офісу), що формує замовлення та відвантажує товар.

4. Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) (далі — Книга) у порядку, визначеному Податковим кодексом України (п. 296.1 ст. 296).

 0блік та оприбуткування доходів здійснюється відповідно Постанови від 9.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» зі змінами та доповненнями та Наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядок їх ведення».

Записи у Книзі виконуються за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 295.5 Податкового Кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід.

 Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у фізичної особи — підприємця має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.

5. Реєстрація та введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій проводиться згідно наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016    № 547 «Порядок реєстрації та застосування реєстраторів
розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» (далі — Порядок).    

Відповідно п. 1 ст. 2 р. І. суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Пунктом 15 ст. 2 р. І вищевказаного Порядку передбачено, що контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

Отже, при відкритті торгової точки немає необхідності реєструвати два РРО, один на торгову точку з режимом роботи з 9:00 до 18:00, а інший на отримання коштів на розрахунковий рахунок, для проведення коштів отриманих в неробочий час торгової точки.

Згідно з пп. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.