Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2020 р. № 2351/ФОП/26-15-05-09-01-14/ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло заяву про надання індивідуальної податкової консультації та в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до заяви підприємець знаходиться на спрощеній системі оподаткування 2 групи та обслуговується в ДПІ ДПС у м. Києві.

Підприємець звернувся з проханням надати відповіді на наступні питання:

1. Чи вважається розрахунок через інтернет - банкінг Приват 24 безготівковим для отримувача коштів у розумінні податкового законодавства та ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО)?    

2. Чи вважається  розрахунок через мобільний  застосунок МоnоBаnk безготівковим для отримувача коштів у розумінні податкового законодавства та Закону про РРО?

3. У випадку отримання ФОП Половинчаком В.А. доходів виключно у безготівковій формі та за умови перевищення обсягу доходу у відповідному календарному році понад 1000000 грн (один мільон) — чи потрібно підприємцю застосовувати РРО у своїй діяльності та чому?    

4 Чи має право ФОП Половинчак В.А. продавати товари, приймаючи оплату у готівковому та безготівковому вигляді та не використовувати РРО за умови щодо досягнення обсягу доходу протягом календарного року в 1000000 грн (один мільйон) ФОП Половинчак В.А. буде приймати оплату лише в безготівковому вигляді?    

5. Чи має право ФОП Половинчак В.А. торгувати через інтернет та розраховуватись через електронну платіжну систему LiqРау за умови не перевищення обсягу доходу у відповідному календарному році понад 1000000 грн без застсування РРО.

6. Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Що в розумні податкового законодавства та закону про РРО є місцем отримання товарів?

7. Чи має право ФОП Половинчак В.А. продавати вироби медичного призначення дистанційно (із проведенням розрахунків поза місцем отримання товарів) без застосування РРО з урахуванням п.12 ст. 9 Закону про РРО та чому?    

Враховуючи те, що у Вашій заяві відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, надаємо відповідь виходячи із загальних вимог чинного законодавства.
 

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.    

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі — ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.172 1 п. 14.1 статті 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація — роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.    

При цьому наголошуємо, що контролюючий орган надає відповідь на звернення (листи, запити) платників податків відповідно до вимог чинного законодавства на дату отримання звернення.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) встановлено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

—   першої групи;

—  другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

 У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Крім того згідно п.6 ст.9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Враховуючи викладене вище, платники єдиного податку другої - четвертої груп у разі перевищення протягом року обсягу доходу 1000000 грн., а також при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення зобов'язанні використовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція —  приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Разом з тим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є необов'язковим.

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі — Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Так продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі — ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону N 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

З урахуванням викладеного та наведених підприємцем прикладів повідомляємо, що при оплаті споживачами виставлених рахунків за реалізовані вироби медичного призначення шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqрау, та інших (тобто із застосуванням ЕПЗ) застосування РРО є обов'язковим.

У разі не перевищення протягом року обсягу доходу 1000000 грн., а також за умови відсутності в реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення використання РРО є не обов’язковим.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.