Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2020 р. № 2420/6/99-00-09-03-01-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації … (далі — Товариство), стосовно практичного застосування норм податкового законодавства і повідомляє таке.

У зверненні Товариство зазначає, що відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 року, до пального віднесено, зокрема, але не виключно, код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».

Мильні мастила при імпорті і продажу завжди визначались за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 99 00, а отже починаючи з 23.05.2020 року їх зберігання і продаж підпадають під дію Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481/95-ВР).

Крім цього, станом на 26.05.2020 року Товариство зазначає, що опинилось в ситуації, коли на митницю прийшов товар з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00, мастило пластичне, у кількості 20 відер по 18 кг (одна палета) і щоб не порушувати Закон № 481/95-ВР, змушене було залишити цей товар на митному складі (складі тимчасового зберігання).

Товариство запитує:

1.    Чи дійсно мильні мастила від 23.05.2020 р. мають бути підакцизними як пальне та дистиляти?

2.    Якщо все ж пильні мастила з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 не відносяться до класу пального та дистилятів і не підакцизні, то як здійснювати зберігання та оптовий продаж цих мастил, не порушуючи вимоги ст. 15 Закону № 481/95-ВР? Чи необхідно отримувати ліцензію на оптову торгівлю та зберігання мильних мастил з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00?

3.    Чи має право Товариство для зберігання та продажу підакцизних мастил орендувати частину території чи будівлі, яка вже зареєстрована як акцизний склад іншим розпорядником, та в подальшому оформити ліцензію на оптовий продаж підакцизних товарів з такого складу, не порушуючи вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР?

4.    Чи треба Товариству у вищезгаданому випадку реєструвати акцизний склад? Адже відповідно до вимог пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу.

5.    Чи має бути орендований акцизний склад для зберігання мастил в оригінальній тарі на піддонах (відра по 18-20 кг, бочки по 50 кг та 180 кг) саме окремим приміщенням, обмеженим будівельними елементами? Якими саме будівельними елементами може бути обмежене приміщення для зберігання мастил (напр. гіпсокартон, ДСП, ДВП, поліетиленова плівка, пластик)?

6.    Які вимоги згідно з діючим законодавством висуваються до акцизних складів для зберігання та продажу пластикових мастил в оригінальній тарі?

7.    Якщо підакцизні мастила будуть імпортуватися Товариством в оригінальній заводській тарі та реалізовуватись в цій оригінальній заводській тарі, чи необхідно встановлення на складі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників? Якщо необхідно, то просимо пояснити, як їх використовувати на практиці для пластичних мастил.

Щодо питань 1-2

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР надано чітке визначення місць оптової торгівлі пальним та місць зберігання пального, а саме:

Місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Термін «пальне», який вживається в Законі № 481/95-ВР, слід розуміти у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (далі — Кодекс).

Пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу (пп. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підакцизні товари (продукція) — товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

До підакцизних товарів належать, зокрема, але не виключно пальне, у тому числі товари (продукція), що використовується як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексв (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 215.1 ст. 215 Кодексу).

З 23.05.2020 набули чинності зміни до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, внесені Законом № 466, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено товарами:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД
2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 19 99 00,  2710 20 31 00, 2710 20 35 00,  2710 20 39 00	Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу SDTM D 86), крім палива пічного побутового
3814 00 90 90	Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

 

 

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального з зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального та зобов’язані:

Зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

Складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних — у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 Кодексу;

Отримати відповідно ліцензії на здійснення діяльності з пальним у порядку встановленому Законом № 481/95-ВР.

Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

При визначенні віднесення товарів до підакцизного пального та відповідно необхідності дотримання суб’єктами господарювання вищезазначених вимог необхідно враховувати наступне.

Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, зокрема, але не виключно 2710 19 99 00, внесені до Кодексу Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, евівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового. У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° С зазвичай переганяють у кількості до 35 об. %.

Насамперед, товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно Законом № 466, є такі нафтопродукти:

Тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;

в’язкі, густі та пастоподібні суміші.

З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».

Водночас товари за кодами згідно УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного масла (олив) тощо).

Відповідно на такі товари не розповсюджується положення Закону № 481/95-ВР, оскільки згідно термінологічного визначення пп. 14.1.1411 п. 14.1 статті 14 Кодексу та підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу такі товари не відносяться до підакцизомго пального.

Щодо питань 3-6

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримає протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідно ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального за застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідно ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Отже, визначення поняття «акцизний склад» наведено у пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб'єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відноситься до акцизного складу.

Оскільки приміщення або територія мають бути об’єктами права власності або користування з належним документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об’єкти нерухомості:

приміщення — будівля або частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними конструкціями (елементами), а територія — одна (частина) або кілька земельних ділянок з розташованими на них об’єктами.

Будівельні конструкції (елементи) — основні конструктивні елементи будівлі або споруди, що виконують тримальні, огороджувальні або сумісні функції.

Будівельні конструкції (елементи) класифікуються: за призначенням, за матеріалом виготовлення, за пожежною безпекою.

За функціональним призначення розрізняють будівельні конструкції: тримальні, огороджувальні, суміщені та допоміжного призначення (наприклад, віконні рами-вітражі, сходові марші й майданчики, внутрішні перегородки). Так, зокрема огороджувальні конструкції — будівельні конструкції (елементи) призначені для ізоляції внутрішніх об'єктів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою огороджувальні конструкції захищають споруду від дії зовнішніх факторів — вологи, вітру, шуму, температурного впливу, забезпечують звукоізоляцію (іноді й теплоізоляцію) приміщень. Часто огороджувальні конструкції є і тримальними конструкціями (тримальні стіни й перегодки в цивільних будинках, резервуари для зберігання нафти і газу, оболонки, склепіння тощо).

За матеріалом виготовлення будівельні конструкції поділяються на:

Залізобетонні, кам’яні, металеві, дерев’яні, азбестоцементні, пневматичні.

За пожежною безпекою будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та за межею поширення вогню.

Відповідно до пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу.

Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Акцизні склади двох і більше розпорядників не можуть розміщуватись в одному приміщенні або на одній території.

Акцизні склади різних розпорядників мають розміщуватись в різних приміщеннях/на різних територіях, що є розмежованими або відокремленими один від одного, та на які у кожного розпорядника є документи, що підтверджують право власності або користування.

Отже, Товариство для зберігання пального в оригінальній тарі на піддонах (відра по 18-20 кг, бочки по 50 кг та 180 кг) та його продажу у споживчій тарі без зміни розфасовки, не має право орендувати частину території чи будівлі, яка вже зареєстрована як акцизний склад іншим розпорядником та/або зареєстрований акцизний склад іншого розпорядника для зберігання пального в оригінальній упаковці.

У вищезгаданому випадку Товариство не може зареєструвати акцизний склад, так як акцизні склади двох і більше розпорядників не можуть розміщуватись в одному приміщенні або на одній території.

Щодо питання 7

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу встановлено акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2700 12 94 00, 2700 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 — також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі — рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Отже, якщо пальне, яке буде імпортуватись Товариством в оригінальній заводській тарі (упаковці) та в подальшому у цій тарі (упаковці) тобто без зміни розфасовки реалізуватись, то у такому разі акцизний склад Товариства не обладується витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається можливим.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію,