Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2020 р. № 2481/6/99-00-09-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетноcті повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що воно уклало договір поставки палива, за умовами якого передача покупцю товару за договором здійснюється постачальником на АЗС продавця шляхом заправки автомобілів при пред’явленні онлайн талона (електронного талона у вигляді QR-коду).

Товариство планує здійснювати перепродаж електронних паливних талонів.

Враховуючи зазначене, Товариство запитує:

1. Чи потрібно платнику податків при здійсненні зазначеного виду діяльності реєструватись платником акцизного податку?

2. Чи потрібно платнику податків при здійсненні зазначеного виду діяльності отримувати відповідну ліцензію?

3. Чи потрібно платнику податків при здійсненні зазначеного виду діяльності мати в реєстрі КВЕД 46.71 або 47.30?

4. Чи є вірним, що при здійсненні зазначеного виду діяльності, в податковій накладній та видатковій накладній в графі «опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» платник податків зазначає «дизпаливо (чи інший вид ПММ) за паливними талонами» та кількість літрів?

До запитання 1.

Згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема, але не виключно, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального  — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

—  до акцизного складу;

—  до акцизного складу пересувного;

—  для власного споживання чи промислової переробки;

—  будь-яким іншим особам.

Отже, у випадку, якщо Товариство не здійснює та не буде здійснювати операції, які в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є реалізацією пального (операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального), відповідно воно не є платником акцизного податку з реалізації пального, тому обов'язок реєструватись згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку з реалізації пального, та складати акцизну накладну у Товариства відсутній.

До запитання 2.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі —  Закон № 481):

оптова торгівля пальним —  це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювапня, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним  — це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправочної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481:

оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Отже, якщо Товариство планує надавати паливні картки для заправки транспортного засобу пальним, здійснювати контроль та ведення обліку пального, не здійснювати подальшу реалізацію пального суб’єктам господарювання роздрібної та / або оптової торгівлі та / або іншим особам), при цьому не здійснювати оптову та / або роздрібну торгівлю пальним, необхідність отримання Товариством ліцензій на здійснення оптової та / або роздрібної торгівлі пальним відсутня.

До запитання 3.

Класифікація видів економічної діяльності (далі  — КВЕД) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінам з та доповненнями (далі  — Наказ № 457).

Відповідно до розділу 1 Наказу № 457 КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків.

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Відповідно до частини першої ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Методологічні положення щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства затверджено наказом Держкомстату від 14.12.7,006 № 607. За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який надає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.

Об’єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць.

КВЕД використовується для класифікації (групування) та кодування основного і другорядних видів економічної діяльності статистичних одиниць.

До запитання 4.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема таким реквізитом є код товару згідно з УКТ ЗЕД, затвердженою Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України», зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг  — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг не повністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, (далі  — Порядок №1307).

Згідно із пунктом 16 Порядку № 1307 до графи 2 податкової накладної вноситься номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця).

Відповідно до підпункту «е» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу одним із обов’язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ  — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

У зв’язку з цим номенклатура товарів чи послуг повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.