Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2020 р. № 2507/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування амортизації на основні засоби та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 23.05.2020 (далі — Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у листі, платник періодично проводить ремонтні роботи основних засобів, роботи з модернізації, поліпшення, дообладнання, реконструкції основних засобів, під час яких використання основного засобу може зупинятись або не зупинятись (в залежності від виду проведених робіт, про що зазначається в наказі підприємства).

В зв’язку з цим у підприємства виникають питання щодо правильного розуміння норм Кодексу.

Щодо нарахування амортизації на основні засоби при проведенні модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання та консервації, якщо використання основого засобу у господарській діяльності не припиняється/припиняється в межах одного календарного місяця/поновлюється в межах наступного календарного місяця.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі — П(С)БО 7).

Згідно з п. 29 П(С)БО 7 нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлено ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 38 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.

 При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією.

Відповідно до п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу амортизація — систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів , що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Отже, якщо використання основних засобів у господарській діяльності платника податку продовжується під час їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, та нарахування амортизації таких основних засобів у бухгалтерському обліку протягом такого періоду не припиняється, то такі основні  засоби будуть амортизуватись у податковому обліку.

У разі якщо основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, виведені з експлуатації у зв’язку з поліпшенням в поточному місяці, та введення їх в експлуатацію відбулося у тому ж місяці, то в податковому обліку і в бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на них за цей період.

Стосовно первинних документів, якими необхідно підтверджувати використання основного засобу у господарській діяльності, то зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, і нші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-у IV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, стосовно переліку первинних документів, якими необхідно підтверджувати використання основного засобу у господарській діяльності платника податку на прибуток доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.