Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2020 р. № 2148/10/28-32-03-18/ІПК

Головне управління ДПС у Сумській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі — Кодекс), розглянуло лист Товариства та у межах компетенції повідомляє наступне.

У запиті Товариство проінформувало, що є платником акцизного податку з реалізації пального та має ліцензію на право оптової торгівлі пальним (за відсутності місць оптової торгівлі).

З урахуванням вищевикладеного, Товариство звертається з проханням надати інформацію:

1. Чи може підприємство здійснювати оптову торгівлю пальним фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання?

2. Чи може Товариство проводити реалізацію пального суб’єктам господарювання, які не є платникам акцизного податку та не мають місця зберігання пального, шляхом заправки з автомобіля паливозаправника (пересувного акцизного складу), який обладнаний витратоміром-лічильником в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання, в паливний бак транспортних засобів спеціального призначення, або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які виконують роботи на землях сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності або користуванні суб’єкта господарювання (покупця) або знаходяться на його території?

Щодо питання 1.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі — Закон № 481/95-ВР) оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування (абзац п’ятдесят два ст. 1 Закону № 481/95-ВР).

Роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів (абзац п’ятдесят сім ст. 1 Закону № 481/95-ВР).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:

—  модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах (частина тридцять п’ята ст. 15 Закону 481/95-ВР).

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997року № 1442 (далі — Правила № 1442), встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі — АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

 Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил № 1442).

Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Отже, Товариство не може здійснювати продаж пального фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання за наявності лише ліцензії на право оптової торгівлі пальним (з місцем оптової торгівлі або за їх відсутності), такий вид діяльності може провадитись на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.

Щодо питання 2.

Відповідно до п.п. 14.1.212 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу,  плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

—  до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

—  для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля  терміни та визначення понять» роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

 В свою чергу оптова торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов’язаних із цим послуг.

Отже, Товариство може здійснювати продаж пального суб’єктам господарювання, які не є платниками акцизного податку шляхом заправки з автомобіля паливозаправника (пересувного акцизного складу) в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання, в паливний бак транспортних засобів спеціального призначення, або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які виконують роботи на землях сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності або користуванні суб’єкта господарювання (покупця) або знаходяться на його території, за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним (за відсутності місць оптової торгівлі).

Відповідно до підпункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальних характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.